Сорт селекції С.Г. Сухоцької та Н.І. Барсукова (Омський державний аграрний університет). Отримано шляхом відбору серед сіянців вишні степової. Внесено до Держреєстру по Західно-Сибірському регіону в 1991 р.
Кущ низькорослий, висота до 150 см, діаметр крони до 190 см. Форма крони овально-розлога, загущеність середня. Плодоносить на приростах минулого року, частково на букетних гілочках. Кора на основних суччях гладка, сіра. Пагони тонкі, злегка зігнуті, червонуваті, голі. Чечевички численні, сірі, середні за величиною. Листки дрібні, вузькі, увігнуті човником, видовжено-зворотнояйцевидні, вершина короткозагострена. Край листків городчастий, прилистки короткі, з двома залізками. Квітки рожеподібні, білі, середні. Середня кількість квіток в одній бруньці 3,2 шт.
Плоди дрібні, середня маса плоду 1,5 г, максимальна 2,3 г, темно-червоні, округло-конічні, сплюснуті з боків, блискучі, привабливі. Плодоніжка довга, прикріплення до гілки міцне, при збиранні легко відділяються від плодоніжок. М'якуш соковитий, сік червоний, смак кисло-солодкий. Кісточка дрібна, займає до 11% від м'якоті плоду, округла, загострена, гладка. У плодах міститься сухих речовин — 11,7 %, цукрів — 6,4%, кислот — 1,4-1,8%, вітаміну С — до 20,6-44 мг/100г. Дегустаційна оцінка плодів у свіжому вигляді 3,7-3,9; компоту 4,3 бала.
Сорт скороплідний. Початок плодоношення саджанців із зелених живців на 3 рік після посадки в сад. Плоди дозрівають у 2-3 декадах липня. Сорт самобезплідний, запилювач Новоселицька та ін. сорти вишні степової. Зимостійкість задовільна. На відміну від більшості сортів вишні степової перед листопадом листки набувають не бурого, а яскраво-жовтого забарвлення. Середня врожайність 3,6-4,2 т/га, максимальна до 17,0 т/га. Рекомендована схема посадки 4 х 1 м.
Переваги сорту: скороплідність, красиві плоди з хорошими технологічними властивостями, легкий відрив плодів, добра вкорінюваність зелених живців.
Недоліки сорту: середня зимостійкість (при -40° ступінь підмерзання досягає 2,5 бала); відносно дрібні плоди.
