Відібрана ВНДІ рослинництва ім. Н.І. Вавилова в 1933 р. у заростях вишні поблизу села Обшаровка Самарської області під назвою Степова № 7. У державне сортовипробування передана в 1947 р., знаходиться в районуванні з 1974 р. Включена до Державного реєстру по Північно-Західному регіону (Ленінградська область).
Кущ або кущоподібне деревце висотою 2,5 м, з широкою, розлогою і досить густою кроною. Зазвичай формує короткий штамб, з сірою, потрісканою корою, від якого під гострими кутами відходять скелетні гілки з коричневою корою і попелясто-сірим нальотом. Однорічні пагони слабо зігнуті, мають коричневе забарвлення. Вегетативні бруньки гостроконічні, генеративні — тупоконічні. Листки великі, 111 х 51 мм, темно-зелені, шкірясті, блискучі, від видовжено-овальних до оберненояйцевидних, з витягнутою гострою верхівкою і округлою основою; краї листової пластинки з двоякотупопилчастою зазубренністю; черешок 17-20 мм, з антоціановим загаром; залізисті точки частіше по 2, оранжеві, розташовуються або на черешку біля основи листової пластинки, або на основі листової пластинки. Квітки по 3-4 у суцвітті, діаметром 30 мм, з плоским віночком і притиснутими, слабозморшкуватими, широкоовальними, роздвоєними на верхівці пелюстками. Чашечка келихоподібна, світло-зелена, з антоціановим загаром. Стовпчик маточки довжиною 11-12 мм, рильце маточки знаходиться вище пиляків, тичинкові нитки 6-10 мм. Квітконіжка 27-35 мм. Характер плодоношення змішаний: 40% врожаю формується на однорічних пагонах, 60% — на букетних гілочках 2-3-річних гілок.
Плід від середнього розміру до більше середнього, 18 х 20 х 19 мм, масою 3,5 г, яскраво-червоний, округлий, дещо стиснутий по вертикалі і з боку черевного шва, з округлою верхівкою і широкою, дрібною воронкою, з черевним швом у вигляді розмитої темної лінії. М'якоть жовтувата, соковита і ніжна, кисло-солодкого, задовільного смаку, в недостиглому стані з терпкістю, сік безбарвний. Плід містить сухих речовин — 12,4%, цукрів — 8,8%, вільних кислот — 1,5%, аскорбінової кислоти — 16,8 мг на 100 г сирої маси. Кісточка середнього розміру, 9,5 х 8 х 6,5 мм, масою 0,24 г, становить 7% від загальної маси плоду, широкояйцеподібна, жовта, гладка, з загостреною верхівкою, округлою основою, відділяється від м'якоті добре. Плодоніжка 30-40 мм, дуже міцно прикріплена до плоду, відділяється від плоду з підніманням шкірки і виділенням соку.
Прищеплені рослини починають плодоносити на 2-3 рік після посадки. За термінами цвітіння і достигання відноситься до групи середньопізніх: в умовах Ленінградської області цвітіння починається в середньому 30 травня, достигання — на початку серпня. Від початку цвітіння до початку достигання проходить в середньому 62 дні, плоди достигають 10-15 днів. Сорт самобезплідний, найкращими запилювачами служать Володимирська і Вітчизняна. Продуктивність по роках дуже нестабільна. Сума врожаїв за 10 років плодоношення в умовах Ленінградської області склала 78,8 кг плодів з дерева, в деякі роки продуктивність окремих дерев досягала 20-23 кг. У південній зоні плодівництва був зафіксований середній урожай за 10 років плодоношення з дерев віком 10-19 років 74,6 кг. Сорт характеризується задовільними морозо- і зимостійкістю, за 10 років середнє підмерзання генеративних бруньок склало 2,5 бала, гілок — 1 бал. У роки, сприятливі для розвитку хвороб, в значній мірі (до 3-4 балів) ушкоджується коккомікозом і слабо — моніліозом. В окремі роки пошкоджується слизистим пильщиком.
З такими властивими йому ознаками, як жовта м'якоть і не забарвлений сік, надмірна кислотність і мокрий відрив плодів від плодоніжок, недостатня морозо- і зимостійкість, ураження коккомікозом, він може бути рекомендований для вирощування лише в любительських садах. Плоди його обмежено використовують для переробки, тому вони рекомендуються для столу в стані повної стиглості.
Достоїнства: невеликий габітус рослин, яскраво-червоні, ошатні плоди.
Недоліки: недостатня морозо- і зимостійкість, ураження коккомікозом, відділення плодів від плодоніжок з мокрим відривом, мала транспортабельність і обмежене використання як столового сорту.
