Сорт середнього строку достигання, отриманий на Бурятській ПЯОС (нині Бурятський НІІСіХ) від схрещування сортів Велюр і Горхон. Автори: Н.К. Гусєва, Т.І. Вороніна, О.К. Зоркольцева. У державному сортовипробуванні з 2008 р.
Кущ сильнорослий, середньорозлогий. Пагони середні, прямі, із вкороченою стисненою верхівкою. Бруньки середні, конічні, світло-коричневі, щільні, розташовані на однорічних пагонах густо, кут відхилення від пагона гострий.
Листок великий і дрібний, темно-зелений, глянсуватість слабка, на верхівці зібрані в одній площині й відтягнуті вниз. Листова пластинка середньоопушена із залозистими волосками, злегка блискуча, шкіряста, щільна, зморшкувата, злегка м'ясиста, пряма, трохи увігнута на верхівці пагона. Зубчики тупі, короткі, підігнуті.
Квітки середні, блідо-рожеві. Тичинки розташовані на рівні маточки. Китиця довга (8-10 см), вісь середня, пряма, середньоопушена.
Ягоди великі (1,8-3,2 г), округлі, чорні, середньоблискучі, кисло-солодкого смаку (5 балів), ніжні, з ароматом, універсального призначення. Достигання одночасне, шкірка середня, із сухим відривом, транспортабельність добра. Плодоніжка середня, зелена, чашечка середня, закрита. Хімічний склад: сума цукрів — 9,4-10,8%, аскорбінова кислота — 164,3-234,0 мг/ 100 г, Р-активних речовин — 394,0-456,0 мг/100 г.
Сорт високозимостійкий, високоврожайний (68-84%), стійкий до брунькового кліща і борошнистої роси, добре розмножується одревесненими та зеленими живцями, відводками, середня врожайність 9,6 т/га, максимальна -12,0 т/га.
Переваги сорту: зимостійкий, урожайний, самоплідний, стійкий до брунькового кліща, борошнистої роси, великі ягоди з високими смаковими якостями.