Слива домашня Поникла

Сорт створено в НДІСС ім. М.А Лісавенка в гірській зоні Алтаю (с. Чемал) шляхом відбору серед сіянців від вільного запилення суміші сортів сливи уссурійської. Автори сорту: В.С. Бутов, Т.М. Плетнева (Цепецавер). Поширений у садах Алтайського краю, на Південному Уралі та півдні Красноярського краю. Включено до Державного реєстру в 1974 р. по Західно-Сибірському, Східно-Сибірському та Уральському регіонах.

Дерева невисокі, з широкою, плоскоокруглою, пониклою, середньозагущеною кроною. Основний тип плодових утворень — букетні гілки. Гілки сірі, що звисають. Штамб низький. Пагони прямі або злегка зігнуті, коричневі, з численними світлими чечевичками. Вегетативні бруньки овально-конічні, плодові округлі. Листки середніх розмірів, довжиною 11,5 і шириною 5,5 см, оберненояйцевидні, темно-зелені з городчастим краєм, опушені вниз; у молодих рослин листя на пагонах часто розташоване в одній площині, що є сортовою ознакою. Листова пластинка розгорнута, з вузьким клиноподібним підставою, з покладеним переходом до верхівки і гострим кінчиком, злегка зморшкувата, глянцева, з городчастим краєм. Черешок і головна жилка листка з нижнього боку темно-антоціанового забарвлення. У бруньці розташовано 2-3 квітки, вони розпускаються раніше листків. Віночок квітки чашоподібний, бутони білі. Пелюстки білі, широкоовальні, з сильно хвилястими краями, вільні. Тичинок у квітці 17-22, рильце маточки розташоване вище тичинок, чашолистики вузькоовальні.

Плід округлий, масою 12 г, висотою 28 і діаметром 26 мм, з ширококонусовидною верхівкою, що має невелику ямку. Воронка глибока, розділена борозною, на деяких плодах помітний черевний шов. Основне забарвлення плоду жовте, покривне темно-коричневе, яке покриває всю поверхню. Шкірка грубувата. М'якоть блідо-жовто-зелена, ніжна, солодко-кислувата, з невеликим ароматом, приємного смаку. Кісточка вище середнього розміру, добре виконана, овальна, напіввільна. Плодоніжка невелика, легко відділяється від плоду. Плоди дозрівають у другій декаді серпня. Транспортабельність слабка. У плодах міститься 16-20% сухих розчинних речовин, 10-12% цукрів, 1,6-1,9% титрованих кислот, 0,37-0,45% дубильних речовин, 6-8 мг/100г аскорбінової кислоти, 240-260 мг/100г Р-активних речовин. Сорт універсального призначення.

Вступає в плодоношення на 3 рік після посадки в сад однолітками. Урожайність висока, відносно регулярна. Один з найзимостійкіших сибірських сортів. Зимостійкість дерев висока, плодових бруньок вище середньої. Сорт самобезплідний. Клястероспоріозом і плодожеркою пошкоджується слабо, насіннєвим кліщем Масловського — значно.

При міжсортових схрещуваннях і при вільному запиленні Поникла добре передає високу адаптивність, врожайність і характер будови крони. Серед гібридів з участю сорту Поникла виділено кілька відбірних форм.

Переваги сорту: висока зимостійкість та врожайність.

Недоліки: нестійкість до загнивання і пошкодження насіннєвим кліщем.