Слива домашня Сли́ва Алта́йська ювілейна

Сорт виведений у НДІСС ім. М.А. Лісавенка в гірській зоні Алтаю (с. Чемал) шляхом відбору серед сіянців від вільного запилення сорту Манжурська чорнослива. Ймовірно, батьківською формою був сорт Імунна (Приморська х Широ). Автори сорту: В.С. Путов, Н.Н. Тихонов, Т.М. Плетнева (Цепецавер). Найбільш цінний із сортів алтайської селек­ції, широко поширений у садах півдня Західного Сибіру, на Південному Уралі, в Красноярському краї та північному Казахстані. Включений до Держреєстру в 1974 р. і допущений до використання по Західно-Сибірському, Східно-Сибірському та Уральському регіонах.

Дерева середньорослі, із середньозагущеною, округло-зворотнопіра­мідальною кроною. Основний тип плодових утворень — букетні гілочки. Гілки коричнево-сірі, відходять від скелетних гілок під гострим кутом. Штамб низький. Пагони прямі, товсті, червоно-коричневі, чечевички нечисленні, великі. Бруньки з характерно виступаючими крупними під­бруньовими основами. Плодові бруньки конічні, плодові округлі. Листки великі, довжиною 12,5 і шириною 7 см, широкоовальні, світло-зелені, тьмяні, на верхівці пагонів червонуваті, злегка опушені по пагону. Листкова пластинка із клиноподібним підставою, неопушена, злегка складена човником, із невеликим збором на голов­ній жилці та загнутими всередину двоякогородчастими краями, із гострим, загнутим кінчиком. Черешок середньої довжини, темно-антоціанового забарвлення. У бруньці розташовано 2-3 квітки, розпускаються вони раніше листя. Віночок квітки чашоподібний, бутони білі. Пелюстки білі, овальні, великі, шириною 8 і довжиною 11 мм, із нерівною поверхнею та хвилястими краями. Тичинок 16-20, рильце маточки розташоване нижче пильників. Чашолистки вузькоовальні, із загнутими вниз краями.

Плід угловато-округлий, із добре вираженим швом-борозною, з глибокою воронкою, масою 14-16 г, висотою 28 і діамет­ром 28 мм. Основне забарвлення жовто-помаранчеве з яскраво-червоним рум'янцем, ефектно виступаючим через білуватий восковий наліт. Плодоніжка ко­роткий, легко відокремлюється від плодів. Шкірка негруба, без гіркоти. М'якоть жовто-помаранчева, пухка, соковита, з ароматом, хорошого смаку. Кісточка досить велика, добре виповнена, овальна, гладка, легко відокремлюється від м'якоті. У плодах міститься сухих речовин — 19-20%, цукрів — 10-12%, титрованих кислот — 1,4-1,7%, дубильних речовин — 0,6-0;8%, аскорбінової кислоти — 6-7 мг/100г; Р-активних сполук — 280-300 мг/100г. Сорт універсального призначення.

Плоди дозрівають у середині або 3 декаді серпня. Вступає в плодоношення на 3-4 рік після посадки в сад однолітками. Урожайність висока, але пло­доношення нерегулярне. Зимостійкість дерева висока, плодових бруньок задовільна. Транспортабельність плодів слабка. Відносно стійкий до клястероспоріозу, недостатньо посухостійкий, на карбонатних ґрунтах захворює хлорозом. У середньому ступені пошкоджується плодожеркою та бояришницею, сильно — насіннєїдом Масловського. Не стійкий до випрівання. Самобезплідний.

Переваги сорту: висока потенційна врожайність, хороший смак плодів.

Недоліки: нестійкий до випрівання, сильно пошкоджується насіннєїдом.