Слива домашня Опата

Сорт створений у США професором Гансеном від схрещування вишні пісчаної з сортом Гольд, що є гібридом сливи вузьколистої з китайською. Був районований у 1947 р. по Уральському та Західно-Сибір­ському регіонах.

Кущ сильнорослий, з рідкою, округлою, широкорозкидистою кроною. Основний тип плодових утворень — букетні гілочки. Пагони прямі, товсті, червоно-коричневі, з численними жовтуватими, досить великими чечевичками. Листки середнього розміру, овальні, темно-зелені з сірим відливом, блискучі, гладенькі. Старі листки шкірясті. Листкова пластинка випукла, з рівними краями. Черешок середньої довжини, пігментований восени. Квітки дрібні. Пелюстки овальні, білі. Рильце маточки розташоване вище пиляків.

Плід масою 10-12 г, правильної видовжено-округлої форми. Воронка середніх розмірів, у деяких плодів стиснута з боків. Брюшинний шов не виражений. Основне забарвлення блідо-зелене, покривне — темно-бордове або коричнево-червоне з ліловим відтінком, при повному дозріванні темно-фіолетове, майже чорне, з синюватим нальотом, що покриває весь плід. Шкірка тонка, без терпкості. М'якоть блідо-зелена, ніжна, соковита, мажучої консистенції, солодко-кислого, посереднього смаку. Кісточка дрібна, округла, добре виповнена, ямчаста, напіввільна від м'якоті. Плодоніжка тонка, довга з досить міцним прикріпленням до гілок.

Плід достигає у другій половині серпня. Він містить сухих речовин — 15-17%, цукрів — 10,3-13,3%, титрованих кислот — 1,0-1,5%, дубильних речовин — 0,37-0,39%, аскорбінової кислоти — 5-11 мг/100г і 385 мг/100г Р-активних речовин. Сорт універсального призначення.

Від вишні пісчаної успадкував скороплідність — часто вже на однорічних саджанцях у розсаднику закладаються плодові бруньки. Зимостійкість крони слабка, плодових бруньок — задовільна. Плодоносить помірно, але регулярно, за рахунок зимуючих під снігом частин крони та пізнього цвітіння, що дозволяє уникнути заморозків. Краще адаптований до степових умов. Середньостійкий до клястероспоріозу та насіннєвого кліща Масловського, сильно пошкоджується бояришницею, нестійкий до випрівання. Частково самозапильний. Добре розмножується зеленими живцями.

Сорт широко використовувався в селекції, але отримати сорти та перспективні гібриди з його участю не вдалося, оскільки потомство успадковує посередній смак плодів і слабку зимостійкість. Здатний утворювати нередуковані гамети, тому серед його сіянців досить часто зустрічаються триплоїди. У Воронезькому ОХІ за участю Опати отримано перспективні клонові підщепи.