Обліпиха червона (наукова назва *Hippophae rufa*, також відома як шефердія) – кущ родини барбарисових, що досягає висоти від 1,5 до 2,5 м. Зовнішній вигляд характеризується колючими гілками та овальним зеленим листям із сріблястим відтінком. Ягоди округлі, червоно-помаранчеві, діаметром 5–6 мм, зазвичай важать близько 0,8 г, але в деяких джерелах згадується до 30–40 грамів. Вони містять понад 30 % вітаміну C, а також вітаміни A і P, каротин, пектин, антоціани та флавоноїди, що робить їх цінним джерелом антиоксидантів і речовин, які зміцнюють імунітет.
Для вирощування обліпихи кращі піщані та кам'янисті ґрунти з гарною дренажною здатністю; рослина переносить морози до ‑45 °C, тому підходить для північних регіонів. Рослина починає плодоносити вже через 1–3 роки після посадки, а врожайність може досягати 10–20 кг з одного куща. Ягідний період припадає на серпень-вересень; після заморозків ягоди стають особливо солодкими та ароматними.
Догляд за кущем включає регулярний полив – молоді рослини потребують 1–2 рази на тиждень, дорослі – мінімальний полив, але при посусі можна доповнювати до 2–3 разів на тиждень. Необхідно обрізати сухі гілки та формувати кущі для зручності збору. Підживлення проводиться азотними добривами навесні, калій-фосфорними влітку та органічними восени. Для плодоношення потрібні як чоловічі, так і жіночі рослини; один чоловічий кущ може запилити 5–7 жіночих.
Обліпиха широко використовується в кулінарії та медицині: ягоди вживають свіжими, вареними (морси, компоти, джеми), а також застосовують для виробництва олій, косметики та лікарських засобів. Завдяки високому вмісту вітамінів і антиоксидантів вона зміцнює імунітет, покращує зір і серцево-судинну функцію, має сечогінну дію та здатна підтримувати здоров'я при простудних захворюваннях.
