М’ята лікарська – ароматна багаторічна кущова рослина родини губоцвітих, заввишки до 45 см. У неї прямостоячий, розгалужений і чотиригранний стебло з горизонтальними широкими пагонами, а коренева система повзуча. Квіти з’являються в липні–вересні, надаючи ділянці ніжних відтінків і насиченого ментолового аромату.
У лікувальних цілях використовують надземну частину м’яти, багату ефірними маслами, флавоноїдами та каротином. Ці сполуки забезпечують антисептичні, протизапальні та заспокійливі властивості рослини. Завдяки такому складу м’ята входить до складу настоянок, крапель, чаїв і зборів, які застосовуються при захворюваннях дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, печінки, а також при мігрені, невралгії, серцевих порушеннях і підвищеному тиску.
М’яту можна вирощувати як посівом у відкритий ґрунт, так і розсадним способом – насіння дрібне, але легко проростає. На одному місці м’ята перцева може оброблятися до трьох років. Рослина також є чудовим медоносом, а з листя готують корисні фіто-чаї, які цінуються за свій освіжаючий смак і сприятливу дію на травну систему.