Лофант анісовий – багаторічна трав’яниста рослина висотою до 1,5 м, яка активно росте з березня і цвіте від травня до серпня. Його суцвіття зібрані в щільні колосовидні вінички, пофарбовані у відтінки лілового, синьо‑фіолетового або білого, а листя має рідкозубчасту форму, серцевидно‑ланцетну і злегка ароматизовану нотками анісу.
Рослина надає перевагу пухким, родючим ґрунтам із помірною вологістю та нейтральною реакцією. Не переносить вапнякові, глинисті або заболочені ділянки, але добре росте на чистих ґрунтах за достатнього освітлення і захисту від північного вітру. Полив не потребує частого втручання; у періоди посухи необхідно підтримувати помірну вологість.
Лофант має багатий спектр корисних властивостей: листя, суцвіття та ефірна олія застосовуються як приправи до супів, салатів, овочів і риби, а також для приготування чаю. У медицині рослина використовується для лікування нервової системи, бронхіальної астми, дерматитів, гастриту та інших захворювань; його відвари допомагають зняти головний біль і безсоння. Лофант також цінується як цінне медонос: протягом усього дня виділяє нектар, забезпечуючи високу продуктивність для бджолярів.
Для вирощування лофанта рекомендується сіяти насіння з березня по квітень, глибиною 2–2,5 см і відстанню між рослинами 10–15 см. Після збору врожаю можна проводити прополювання, розпушування та підживлення азотними добривами або перегноєм. Зрізане листя сушать у тіні або в сушарках, подрібнюють і зберігають у скляних банках для подальшого використання.