Лофант – багаторічний напівчагарник з чотиригранними стеблами та дерев’янистою нижньою частиною, висотою до 1,5 м. Листки овальні, зубчасті, довжиною 7–10 см, корінь мичкуватий. Квітки утворюють колосовидні суцвіття білого або іншого кольору, довжиною від 20 см, з приємним ароматом, що приваблює бджіл і є цінним медоносом.
У традиційній медицині лофант використовується як імуностимулятор. У складі рослини міститься ефірна олія (≈0,5 %), алкалоїди, холін, рутин, кверцетин, астрагалін та інші біологічно активні сполуки. Ефірну олію застосовують для догляду за шкірою і волоссям, а водний настій з листя, стебел і квіток підвищує життєвий тонус і лікує захворювання шлунково‑кишкового тракту, печінки, сечовивідних шляхів, бронхітів, ГРЗ та ін. Спиртова настоянка вживається всередину і зовнішньо при серцево‑судинних порушеннях, паралічах, порізах.
Лофант легко вирощується в садових умовах: росте на будь-якому ґрунті, віддає перевагу родючій землі, потребує постійної вологості та сонячного місця. Зрізані стебла стимулюють ріст кореневої системи, а насіння потребує стратифікації для проростання. Рослина стійка до хвороб і шкідників, переносить морози до –15 °C при надійному укритті. Лофант широко застосовується як декоративний елемент, так і в ароматерапії, косметології, а також в агротехніці – його настій використовують для обприскування томатів і картоплі від фітофтори.