Перуніка (Хеномелес) — декоративний і плодовий кущ висотою до 1 м, іноді досягаючи 3 м у вигляді невеликого дерева. Кущ характеризується похилими, дугоподібно зігнутими гілками, вкритими густо дрібним, щільним, глянцевим листям яскраво‑зеленого кольору з зубчастим або пильчатим краєм і великими прилистками грубопильчатої форми. Листя блискуче, темно‑зелене, часто має загострену верхівку та гостру основу. Коренева система мичкувата, розташовується поверхнево.
Цвітіння відбувається наприкінці квітня–початку травня, триває майже місяць. Квітки великі (діаметром 3‑5 см), прості або махрові, зазвичай червоно‑оранжеві, але зустрічаються і рожеві, білі, з махровими відтінками. Вони зібрані по 2‑6 штук в укорочених китицях, розміщені хаотично вздовж усієї довжини пагонів, створюючи яскраве декоративне враження.
Плоди з'являються після цвітіння, починаючи з 3‑4 року життя куща. Є грушоподібними або яблукоподібними, діаметром 3‑5 см і вагою до 45 г. У зрілому вигляді забарвлення варіюється від зелено‑жовтого до яскраво оранжевого. Плоди їстівні, на смак нагадують ананас.
Перуніка невибаглива у вирощуванні: росте на ґрунтах будь-якого механічного складу – від глинистих до піщаних, але надає перевагу добре дренованим, багатим гумусом і помірно вологим ґрунтам. Культура потребує кислотності pH 5,0‑5,5 і не переносить засолені або надмірно вапняні ґрунти. Кущ може рости в півтіні, однак плодоношення оптимальне при хорошому освітленні.
У ландшафтному дизайні перуніка використовується як декоративний кущ у бордюрах, одиночних посадках на тлі газону, а також у рокаріях і біля підніжжя гірок. Низькорослі стелючі форми підходять для гаїв і композицій, а гібриди застосовуються для вирощування бонсай.
