Зменшення ширини міжрядь може підвищити врожайність озимої пшениці

Вибір ширини міжрядь залишається одним із важливих агротехнічних питань у вирощуванні озимої пшениці. Параметри сівби часто визначаються конструкцією посівних агрегатів, а не результатами наукових досліджень. Водночас серед аграріїв тривають дискусії щодо переваг вузькорядного та широкорядного способів сівби.

Прихильники ширших міжрядь на рівні 25-30 см зазначають, що збільшення площі живлення однієї рослини до 60-65 см² може підвищувати її індивідуальну зернову продуктивність до 3,5 г і сприяти зростанню врожайності. Однак експериментальні дані свідчать про переваги рівномірнішого розподілу рослин на площі.

За збереження загальної норми висіву зменшення ширини міжрядь дає змогу розміщувати рослини в рядку більш розріджено. Зокрема, у Великій Британії звуження міжрядь до конфігурації, близької до квадратної площі живлення, забезпечувало приріст урожайності на 10,3 ц/га. До зменшення ширини міжрядь до 8-10 см прагнуть і в інших європейських країнах, а за деякими оцінками, звуження міжрядь на 1 см може підвищувати врожайність зерна на 0,7-1,0%.

Традиційно в Україні озиму пшеницю висівали з міжряддями 15 см, передусім через конструктивні особливості сівалок. Проте такий спосіб не завжди відповідає біологічним потребам різних сортів за конкретних ґрунтово-кліматичних умов. Сучасні зернові сівалки дають змогу обирати ширину міжрядь від 7,5-10 до 18-25 см.

Вузькорядна сівба має кілька важливих агрономічних переваг. Завдяки швидшому змиканню міжрядій поверхня ґрунту менше пересихає, що сприяє збереженню запасів продуктивної вологи, а посіви краще конкурують із бур'янами. Водночас цей спосіб висуває вищі вимоги до підготовки поля, потужності трактора та технічних можливостей господарства.