Стахіботріотоксикоз

Гриб виробляє небезпечні вторинні метаболіти — макроциклічні трихотеценові мікотоксини, які є надзвичайно токсичними для ссавців навіть у малих дозах.

За типом це захворювання належить до мікотоксикозів, які розвиваються внаслідок вживання тваринами кормів, що містять токсичні продукти життєдіяльності гриба.

Це не хвороба живих рослин у полі, а серйозна проблема агрономічного зберігання продукції, що виникає після збору врожаю.

Візуально гриб проявляється як темний, майже чорний наліт на поверхні стебел або листя, який часто приймають за звичайний пил чи бруд, що ускладнює своєчасну діагностику.

Основним чинником для розвитку гриба є підвищена вологість кормової маси (понад 20-22%) та доступ повітря до внутрішніх шарів спресованого сіна чи соломи.

Гриб активно розмножується при температурі повітря від +18 до +28 градусів, що відповідає умовам зберігання у багатьох неопалюваних приміщеннях.

Спори легко переносяться потоками повітря, комахами або технікою, що використовується при вантажно-розвантажувальних роботах на фермах.

Порушення технології зберігання, зокрема відсутність належної просушки перед пресуванням та укладанням у скирти, є критичною помилкою.

Скупчення вологи в місцях протікання дахів складів або підтікання підлоги створює локальні осередки, звідки зараження може швидко поширитися на всю партію корму.

Стахіботріотоксикоз становить смертельну загрозу для сільськогосподарських тварин, особливо для молодняку, викликаючи некротичні зміни в тканинах організму.

Токсини вражають кровотворні органи, що призводить до різкого зниження кількості лейкоцитів та загального пригнічення імунної системи.

У хворих тварин спостерігаються виразки в ротовій порожнині, відмова від корму, порушення травлення та загальна слабкість, яка швидко переходить у критичний стан.

Економічна шкода від хвороби включає не лише втрату худоби, а й неможливість використання великих обсягів заготівлі кормів, що знецінює працю аграріїв.

Небезпека полягає також у тому, що токсини дуже стійкі до фізичних впливів і не руйнуються при звичайному сушінні чи короткочасній термічній обробці.

Основою захисту є дотримання режиму вологості при заготівлі сіна та соломи, що не дозволяє грибам розвиватися навіть за наявності спор у навколишньому середовищі.

Необхідно проводити регулярне інспектування складів та негайно видаляти будь-які осередки плісняви, не чекаючи їх розростання.

Застосування сучасної техніки для контролю температури та вологості всередині тюків дозволяє вчасно виявити ризики самозігрівання корму.

• Постійний моніторинг стану кормів у сховищах.
• Організація якісного провітрювання складських приміщень.
• Використання дезінфектантів при підготовці тари та приміщень.
• Лабораторний контроль зразків кормів перед початком сезону годівлі.

Персонал повинен використовувати засоби індивідуального захисту при роботі з підозрілими кормами, щоб уникнути вдихання токсичних спор гриба.