Фомопсис гуайяви

У центрі таких плям згодом з’являються чорні крапки — пікніди, що є репродуктивними органами збудника грибкової інфекції.

Листя хворих рослин вкривається некротичними плямами неправильної форми, що призводить до їх швидкого в’янення та опадання.

На гілках та пагонах спостерігається утворення глибоких виразок, які здатні повністю перекрити рух соків, спричиняючи відмирання верхньої частини крони.

За умов високої вологості поверхня уражених плодів вкривається шаром нальоту, що свідчить про активну фазу спороношення патогена.

Хворобу спричиняє гриб Phomopsis psidii (син. Diaporthe psidii), який належить до класу Ascomycetes.

Патоген здатен тривалий час виживати на рештках хворих рослин, що лежать під деревами або залишаються в кроні після обрізки.

Поширення інфекції відбувається завдяки конідіям, які переносяться дощем, вітром або навіть інструментами, що використовувалися для роботи з ураженими деревами.

Зараження зазвичай відбувається через дрібні тріщини в епідермісі або природні отвори, коли навколишнє середовище стає достатньо вологим.

Біологічний цикл гриба тісно залежить від доступності поживних речовин з тканин господаря, що робить гуайяву ідеальним субстратом для його розвитку.

Надмірна вологість повітря та часті опади є головними факторами, що провокують масовий розвиток грибка Phomopsis psidii.

Найбільш сприятливі температури для активності патогена знаходяться в межах від 22 до 26 градусів за Цельсієм.

Відсутність вентиляції всередині крони дерева через загущеність посадок значно посилює ризик швидкого поширення хвороби в межах одного саду.

Механічні пошкодження, завдані градом чи комахами, створюють вхідні ворота для швидкого проникнення міцелію гриба в тканини рослини.

Застій води у прикореневій зоні та надмірне внесення азотних добрив можуть опосередковано сприяти зниженню імунітету дерева до інфекції.

Втрата врожаю через гниття плодів є найбільшою економічною загрозою, оскільки уражені плоди стають зовсім нетоварними.

Масове опадання зав’язей значно скорочує загальний обсяг продукції, яку фермер може отримати з однієї плантації протягом сезону.

Пошкодження структурних гілок знижує продуктивну довговічність дерева, вимагаючи витрат на лікування або повну заміну пошкоджених екземплярів.

Інфекція створює ризик швидкого псування всієї партії врожаю під час транспортування, що обмежує можливості збуту продукції.

Сильне ураження послаблює дерево, роблячи його вразливим до інших шкідників та хвороб, що загалом погіршує стан екосистеми саду.

Санітарна обрізка та видалення всіх уражених частин дерева є ключовим заходом для зменшення рівня інфекційного навантаження.

Використання фунгіцидів, зокрема мідьвмісних препаратів, допомагає захистити здорові тканини від спороношення патогена протягом сезону.

Формування крони, що забезпечує вільну циркуляцію повітря, є базовим агротехнічним прийомом для профілактики багатьох грибкових захворювань.

Регулярний моніторинг саду на наявність комах-шкідників допоможе запобігти появі механічних пошкоджень, через які гриб потрапляє в рослину.

Дотримання карантинних норм при придбанні саджанців дозволяє уникнути занесення Phomopsis psidii на нові ділянки.