Фомопсис лохини

Першою ознакою фомопсису є в’янення верхівкових пагонів, які згинаються гачком та поступово засихають. Листя на таких ділянках змінює забарвлення на жовте або пурпурове.

На стеблах з'являються сірі або коричневі плями, які з часом перетворюються на виразки. Кора навколо місця зараження часто виглядає зморщеною і відшаровується від деревини.

При розрізі пагонів видно побуріння камбію та внутрішніх тканин. Це свідчить про те, що грибниця вже глибоко проникла в судини, блокуючи рух води та поживних речовин.

Вологою весною на уражених ділянках стебла стають помітними дрібні чорні крапки — пікніди. Саме в них знаходяться конідії, які розносяться вітром та краплями дощу.

У разі зараження суцвіть або ягід вони передчасно в’януть, чорніють і муміфікуються. Такі плоди стають непридатними для вживання та є джерелом подальшого зараження.

Збудником захворювання є гриб Diaporthe vaccinii (відомий також як Phomopsis vaccinii), який є одним із найнебезпечніших патогенів для культури лохини. Він уражає стебла, листя та плоди, поступово руйнуючи тканини рослини.

Життєвий цикл гриба включає стадії розмноження конідіями та спорами статевого спороношення. Це дозволяє патогену швидко пристосовуватися до змін навколишнього середовища та активно поширюватися.

Гриб зберігається в уражених тканинах багаторічних пагонів протягом зими. Весною, за настання сприятливих умов, починається активне утворення спор, що заражають нові частини куща.

Міцелій гриба проникає через мікротріщини, рани від обрізки або пошкодження, спричинені морозами. Опинившись всередині, він починає активно розвиватися в судинній системі.

Патоген має високу здатність до виживання, що робить його боротьбу тривалою та складною. Важливо розуміти, що прихована фаза розвитку може тривати досить довго до появи видимих симптомів.

Висока вологість повітря та опади є основними факторами, що провокують масовий спалах хвороби. Гриб активно розмножується, коли вода тривалий час затримується на поверхні рослини.

Температурний режим в межах 20-25 градусів тепла сприяє найшвидшому проростанню спор гриба. Проте патоген може розвиватися навіть при нижчих температурах протягом тривалого періоду.

Загущені посадки, де повітря погано циркулює, створюють парниковий ефект. Це критично для розвитку грибкових інфекцій, оскільки випаровування вологи з поверхні пагонів сповільнюється.

Механічні пошкодження кори під час обрізки або неправильної експлуатації техніки створюють ідеальні умови для проникнення інфекції вглиб тканин лохини.

Слабкість рослин внаслідок несприятливих умов вирощування, зокрема порушення кислотності ґрунту або дефіциту мікроелементів, значно підвищує ризик ураження фомопсисом.

Фомопсис здатен спричинити повну загибель куща, якщо вчасно не вжити заходів. Це призводить до випадання рослин на плантації та необхідності їх заміни.

Значні втрати врожаю виникають через відмирання плодоносних гілок. Крім того, якість ягід, що вціліли, значно погіршується, що робить їх нетоварними.

Хвороба послаблює імунну систему лохини, роблячи її вразливою до вторинних інфекцій та шкідників. Ослаблені кущі мають низьку продуктивність протягом наступних років.

Витрати на лікування та санітарні заходи суттєво підвищують собівартість продукції. Потрібні додаткові фінансові вкладення у фунгіциди та оплату праці персоналу.

Інфекція може залишатися в ґрунті та на залишках рослин, що перешкоджає успішному вирощуванню нових саджанців на цьому ж місці протягом наступних сезонів.

Основна стратегія боротьби полягає у суворому дотриманні правил санітарної обрізки. Важливо видаляти всі уражені пагони з захопленням 5-10 см здорової тканини.

Хімічний захист передбачає обприскування фунгіцидами системної та контактної дії. Особливу увагу слід приділяти фазі розпускання бруньок та періоду після цвітіння.

Регулярне проріджування кущів забезпечує кращу аерацію, що знижує ймовірність розвитку хвороб. Важливо слідкувати, щоб крона не була занадто щільною.

Використання лише сертифікованого безвірусного посадкового матеріалу гарантує відсутність інфекції на початковому етапі закладання плантації.

• Вчасне видалення бур'янів навколо кущів.
• Дезінфекція секаторів спиртовими розчинами.
• Застосування препаратів на основі міді для профілактики.
• Збалансоване підживлення для підвищення стійкості рослин.