Дотіореловий некроз

Гриб здатний тривалий час зберігатися в уражених рештках рослин, сухих гілках та глибоких тріщинах кори, що робить його дуже стійким до зовнішніх факторів.

Поширення відбувається через конідії, які легко переносяться вітром, дощем або комахами під час вегетаційного періоду, вражаючи нові здорові тканини.

Тип хвороби класифікується як некроз або рак деревини, що супроводжується поступовим руйнуванням клітинних стінок та відмиранням цілих ділянок пагонів.

До переліку культур, що піддаються впливу патогену, входять манго індійське, авокадо, цитрусові, виноград та багато інших плодових дерев.

Ознакою ураження є поява темних, втиснутих плям на корі молодих гілок, які з часом розростаються і стають коричневими або майже чорними.

При розвитку хвороби кора часто тріскається, виділяючи камедь або специфічний ексудат, що сигналізує про глибоке ураження внутрішніх тканин дерева.

На листках спостерігаються некротичні плями з чіткими межами, які можуть призводити до передчасного опадання листя та зниження інтенсивності фотосинтезу.

Якщо хвороба вражає плоди (наприклад, манго), розвивається плодова гниль, яка швидко поширюється від місця прикріплення плодоніжки до м'якоті плоду.

Кінцевим симптомом стає всихання окремих гілок або всієї крони, що призводить до поступового ослаблення та загибелі всієї рослини в саду.

Оптимальними умовами для активізації збудника є висока вологість повітря та помірні температури, які сприяють швидкому проростанню спор гриба.

Часті опади, тумани та ранкові роси створюють ідеальну плівку вологи на поверхні кори, яка необхідна патогену для успішного проникнення в рослину.

Рослини, які відчувають дефіцит поживних речовин, страждають від посухи або мають механічні пошкодження, значно швидше стають жертвами цієї хвороби.

Неправильна або несвоєчасна обрізка саду створює велику кількість відкритих ран, через які гриб безперешкодно потрапляє в судинну систему культури.

Висока щільність посадки дерев погіршує циркуляцію повітря всередині крони, що створює сприятливий мікроклімат для розмноження інфекції.

Хвороба завдає величезних збитків садівництву, оскільки призводить до втрати значної частини врожаю та погіршення якості плодів для реалізації.

Тривале ураження деревини викликає передчасне старіння дерев і потребує проведення дорогої санітарної вирубки уражених насаджень.

Плоди, інфіковані патогеном, стають нетоварними, швидко згнивають при зберіганні та стають небезпечним джерелом поширення спор у сховищах.

Знижується стійкість насаджень до низьких температур, що робить дерева вразливими до зимового обмерзання навіть при помірних морозах.

Необхідність регулярного обприскування фунгіцидами підвищує собівартість продукції та потребує суворого дотримання екологічних норм.

Найпершим кроком захисту є регулярне видалення хворих гілок разом із частиною здорової тканини, що забезпечує зупинку поширення гриба.

Всі інструменти для обрізки слід дезінфікувати після кожного дерева, щоб запобігти переносу інфекції між здоровими та ураженими екземплярами.

Використання фунгіцидів на основі міді є ефективним способом профілактики, особливо навесні під час активного росту нових пагонів.

Важливо підтримувати оптимальний водний режим та своєчасно вносити добрива для зміцнення імунітету та прискорення загоєння механічних ран.

• Повне видалення сухої деревини із саду.
• Обробка місць зрізів захисними садомими сумішами.
• Забезпечення гарної вентиляції крон дерев.