Дотіорельоз цитрусових

Первинними симптомами є утворення темних некротичних плям на гілках, які поступово поширюються і охоплюють значні площі кори.

Уражена кора стає сухою, починає тріскатися, відшаровуватися від деревини, що супроводжується відмиранням цілих гілок.

На поверхні пошкоджених ділянок часто стають помітні дрібні темні крапки — це органи спороношення гриба, що свідчить про активну фазу патогенезу.

Листя на хворих гілках жовтіє, скручується та опадає, що призводить до оголення крони та зниження загальної фотосинтетичної активності дерева.

В окремих випадках спостерігається виділення камеді в місцях локалізації інфекції, що є захисною, але малоефективною реакцією рослини на патоген.

Збудником хвороби є гриб Dothiorella citricola, що належить до класу аскоміцетів. Цей патоген спеціалізується на ураженні деревини та кори різних цитрусових культур.

Біологія гриба передбачає утворення пікнід, усередині яких розвиваються численні конідії. Ці спори здатні поширюватися вітром, краплями дощу та комахами.

Гриб є факультативним паразитом, здатним тривалий час виживати на відмерлих рештках гілок та листя, що залишилися в саду або на ґрунті.

Інфекція проникає в рослину через мікротріщини в корі, місця зрізів після обрізки або пошкодження, спричинені шкідниками чи несприятливими погодними умовами.

Розвиток грибниці всередині тканин дерева відбувається поступово, що часто ускладнює виявлення хвороби на ранніх етапах розвитку.

Підвищена вологість повітря та тепла погода є ідеальними умовами для проростання спор та швидкого поширення інфекції в цитрусових насадженнях.

Дерева, що перебувають у стані стресу через посуху або перезволоження, демонструють вищу сприйнятливість до колонізації грибом.

Недотримання правил обрізки, залишення відкритих ран великого діаметру без обробки створює сприятливі умови для зараження патогеном.

Висока щільність посадки дерев ускладнює провітрювання крони, що сприяє накопиченню вологи та створенню мікроклімату для розвитку гриба.

Відсутність догляду за пристовбурними колами та накопичення рослинного сміття сприяє успішній перезимівлі патогена безпосередньо в саду.

Дотіорельоз завдає шкоди, перериваючи потік поживних речовин та води, що веде до поступової деградації та загибелі окремих гілок або цілого дерева.

Втрата значної частини крони негативно позначається на врожайності, оскільки дерево втрачає здатність підтримувати активне плодоношення.

Якість плодів суттєво знижується, вони можуть передчасно опадати, не досягаючи товарної зрілості, що призводить до фінансових збитків.

Тривала присутність хвороби в саду виснажує дерева, роблячи їх вразливими до вторинних інфекцій та нашестя шкідників.

Занедбані насадження можуть стати джерелом інфекції для сусідніх здорових ділянок, вимагаючи радикальних заходів щодо видалення дерев.

Головним методом боротьби є суворе дотримання агротехнічних норм, включаючи регулярну санітарну обрізку з обов'язковим видаленням та спалюванням решток.

Всі зрізи після обрізки діаметром більше 2-3 см повинні бути негайно оброблені спеціальними пастами, садовим варом або антисептичними розчинами.

Застосування фунгіцидів мідного складу навесні та восени дозволяє суттєво знизити запас інфекції на корі дерев.

Важливо забезпечити деревам збалансоване живлення, що підвищує їхню опірність до патогенів та здатність до регенерації тканин.

• Дезінфекція інструментів спиртом або хлорвмісними засобами
• Своєчасна боротьба зі шкідниками кори та деревини
• Підтримання оптимального режиму поливу
• Використання стійких до захворювань підщеп