Дотіороз конопель

Патоген здатен тривалий час зберігатися на рештках рослин, що залишилися в полі після збирання врожаю, чекаючи на сприятливі умови для розвитку.

Інфекція поширюється за допомогою спор, які розносяться вітром або краплями дощу на здорові екземпляри рослин.

Гриб проникає в тканини стебла, де починає активно розростатися, формуючи розгалужений міцелій, що руйнує клітинні стінки рослини.

Життєвий цикл гриба нерозривно пов'язаний з рослиною-господарем, через що хвороба часто набуває хронічного характеру в межах одного поля.

Характерними симптомами дотіорозу є поява на стеблах конопель плям бурого або коричневого кольору, які мають нечіткі межі.

З часом на уражених ділянках формуються темні горбики — це плодові тіла патогена, де дозрівають нові спори для подальшого поширення.

Листя, що знаходиться поруч із плямами, починає передчасно жовтіти, скручуватися та засихати, що призводить до загального пригнічення рослини.

Внутрішні тканини стебла під впливом інфекції втрачають свою міцність, стають крихкими, що знижує якість волокна під час збирання.

При детальному огляді можна побачити зміни в кольорі епідермісу, який набуває сірого відтінку в місцях активного розвитку грибниці.

Розвиток дотіорозу активізується за умов високої вологості повітря, яка часто спостерігається під час тривалих опадів або туманів.

Оптимальна температура для проростання спор та росту грибниці становить від 15 до 22 градусів за Цельсієм.

Густі посіви, які погано провітрюються, створюють ідеальні умови для утримання вологи на поверхні стебел, сприяючи швидкому зараженню.

Порушення агротехнічних норм, зокрема невчасне знищення бур'янів, також може сприяти поширенню інфекційного навантаження на поле.

Ослаблені рослини, яким не вистачає мінерального живлення, значно швидше стають жертвами Dothiora cannabinae, ніж сильні екземпляри.

Дотіороз завдає значної шкоди промисловому вирощуванню конопель, знижуючи загальний вихід волокна з одиниці площі.

Якість отриманого волокна падає, оскільки гриб руйнує целюлозу, роблячи стебло ламким та непридатним для високоякісної переробки.

Насіння, зібране з уражених рослин, може бути зараженим, що створює ризик перенесення інфекції на нові площі посіву.

Затримка у розвитку рослин призводить до того, що вони не досягають своїх біологічних кондицій до моменту збирання, зменшуючи валовий збір.

У разі сильного ураження втрати врожаю можуть досягати 20-30 відсотків, що робить вирощування культури економічно невигідним.

Основним заходом боротьби є дотримання правильної сівозміни, що перериває ланцюг живлення гриба.

Важливо якісно проводити оранку та закладати пожнивні рештки на глибину, де патоген не зможе успішно перезимувати.

Використання фунгіцидів на ранніх етапах розвитку хвороби дозволяє зупинити поширення інфекції та зберегти якість врожаю.

Рекомендується впроваджувати стійкі до грибкових захворювань сорти конопель у виробничу практику господарств.

Забезпечення оптимальної густоти стояння рослин та вчасне підживлення підвищують імунітет культури до впливу патогенів.