Біонектрієві

Одним із найпоширеніших родів є Clonostachys, види якого часто зустрічаються у ґрунті та на рештках рослин. Вони здатні утворювати як безстатеві конідії, так і статеві плодові тіла, що забезпечує швидке розмноження та поширення спорового матеріалу.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з наявністю вологи. Спори патогена можуть переноситися потоками повітря, краплями дощу або під час поливу. Також вони легко поширюються разом із зараженим інструментом чи ґрунтом.

Ці гриби виділяють потужні ферменти, які розщеплюють клітинні стінки рослин. Це дозволяє міцелію швидко проникати в глибину тканин, що робить боротьбу з ними досить складним завданням без застосування комплексного підходу.

Варто зазначити, що деякі представники цієї родини можуть паразитувати на інших фітопатогенах, проте в умовах ослабленого імунітету рослин вони самі переходять до активної агресії проти культурних видів.

Основними ознаками ураження є поява плям гнилі, які швидко збільшуються у розмірах. На поверхні таких ділянок часто помітний характерний наліт, колір якого варіюється від білого до рожевого або світло-кремового відтінку.

Уражені стебла або коренева шийка рослин темніють і стають м'якими на дотик. У разі ураження розсади спостерігається полегання рослин, оскільки тканина біля основи втрачає свою механічну міцність.

На плодах інфекція проявляється у вигляді мокрих плям, які з часом можуть поширюватися на всю площу. В умовах підвищеної вологості на таких плямах з'являються масові скупчення спор, що виглядають як пухнасті подушечки.

Листя хворих рослин поступово жовтіє, втрачає тургор і передчасно відмирає. Рослина виглядає пригніченою, її ріст сповільнюється або повністю припиняється через руйнування провідної системи.

При глибокому ураженні коріння рослина починає в'янути навіть за достатньої кількості вологи в ґрунті. При вириванні рослини з корінням можна побачити ознаки гниття кореневої системи та руйнування дрібних корінців.

Розвиток Bionectriaceae стимулюється високою вологістю повітря (вище 80%) та частими опадами. Оптимальна температура для проростання спор становить від +20°C до +24°C, що відповідає клімату багатьох теплиць.

Погане провітрювання та загущеність посівів створюють сприятливі умови для накопичення спор. У закритих приміщеннях гриб може поширюватися блискавично, якщо не дотримуватися нормативів щільності висадки.

Застій води в ґрунті є головним фактором ризику для розвитку кореневих гнилей. Недостатній дренаж створює ідеальні умови для того, щоб міцелій гриба перейшов до активного фази розмноження.

Пошкодження тканин рослин комахами-шкідниками відкриває прямий шлях для проникнення інфекції. Гриб легко колонізує місця укусів та проколів, використовуючи виділення соку як поживне середовище.

Різкі перепади температури та стресові умови для рослини (наприклад, переохолодження або нестача світла) знижують власні захисні механізми культури, роблячи її вразливою до атаки Bionectriaceae.

Шкідливість біонектрієвих полягає у суттєвому зниженні якісних та кількісних показників урожаю. Плоди та овочі, уражені хворобою, втрачають лежкість і стають непридатними для тривалого зберігання.

Рослини, що отримали системне ураження, не можуть повноцінно розвиватися, що призводить до затримки вступу в фазу плодоношення або до повної відсутності врожаю.

При ураженні кореневої системи погіршується засвоєння мікроелементів, що веде до дефіциту поживних речовин, навіть при високому рівні агрофону та внесенні добрив.

Гриби цієї родини здатні виділяти метаболіти, які мають токсичну дію на клітини рослини. Це призводить до передчасного старіння листя та загального ослаблення імунної системи культури.

Економічні втрати суттєво зростають через необхідність проведення додаткових заходів боротьби, включаючи фунгіцидні обробки, які підвищують собівартість кінцевого продукту.

Профілактика починається з ретельного відбору здорового насіннєвого матеріалу та його передпосівної обробки фунгіцидами. Це дає змогу захистити молоді сходи від раннього ураження.

Важливим елементом є дотримання сівозміни. Не рекомендується висаджувати сприйнятливі культури на ділянках, де раніше спостерігалися спалахи грибкових хвороб протягом останніх декількох років.

Забезпечення оптимального мікроклімату в теплицях, включаючи регулярне провітрювання та контроль вологості ґрунту, дозволяє істотно зменшити ризики розвитку захворювання.

Видалення та спалювання уражених рослинних решток після збирання врожаю є критично важливим для переривання циклу розмноження гриба в наступному сезоні.

• Внесення біологічних фунгіцидів на основі грибів-антагоністів.
• Підтримання оптимального рівня добрив, зокрема калію.
• Боротьба зі шкідниками для збереження цілісності тканин.
• Дезінфекція теплиць та садового інструменту після кожного сезону.