Біполяріоз бавовнику

Основним симптомом хвороби є поява дрібних плям, що поступово збільшуються, на листі та сім'ядолях. Плями мають округлу форму і з часом набувають коричневого кольору з чіткою облямівкою.

У центрі плям, особливо при високій вологості повітря, утворюється щільний оливково-чорний наліт, який є масовим спороношенням патогена. Це характерний маркер для візуальної діагностики хвороби.

Стебла рослин при сильному ураженні вкриваються довгастими виразками, що призводить до загального пригнічення росту. В окремих випадках спостерігається ламкість стебла в місцях найбільших пошкоджень.

Коробочки бавовнику, уражені біполяріозом, передчасно чорніють і гниють, що часто супроводжується вторинною інфекцією бактеріального походження.

• Округлі коричневі плями на листі.
• Чорний оксамитовий наліт грибниці.
• Виразки та некрози на стеблах.
• Передчасне розкриття та гниття коробочок.

Збудником захворювання є гриб Bipolaris gossypina, який належить до класу аскоміцетів. Цей патоген є спеціалізованим грибом, що вражає представників родини мальвових, зокрема культури бавовнику.

Гриб здатний тривалий час зберігатися в ґрунті та на рештках рослин у вигляді міцелію або конідій. Це робить його стійким джерелом інфекції, яке важко повністю елімінувати з поля без комплексного підходу.

Поширення збудника в агроценозі відбувається шляхом перенесення конідій повітряними потоками, краплями дощу або під час обробки полів механічними знаряддями праці.

Патоген проникає всередину рослини переважно через механічні пошкодження епідермісу або природні отвори, такі як продихи, особливо у періоди підвищеної вологості.

Біологічна стійкість гриба забезпечується формуванням темнозабарвлених конідій, які мають захисні оболонки, що дозволяють їм витримувати несприятливі зовнішні умови протягом певного часу.

Для розвитку інфекції необхідна температура в межах +20…+30°C та висока відносна вологість повітря, що перевищує 80%. Саме в таких умовах конідії гриба найбільш інтенсивно проростають.

Часті опади у період цвітіння та формування коробочок створюють ідеальний мікроклімат для спалаху біполяріозу. Постійна наявність краплинно-рідкої вологи на листках є критичним фактором зараження.

Загущені посіви, де відсутня належна циркуляція повітря, значно швидше стають осередками розповсюдження гриба. Погано провітрювані ділянки довше зберігають вологість, що грає на руку патогену.

Порушення балансу мінерального живлення, зокрема надлишок азотних добрив, призводить до надмірного росту вегетативної маси, що робить рослини сприйнятливішими до проникнення грибниці.

Слабкі, виснажені посухою або шкідниками рослини мають нижчий імунітет, тому вони першими піддаються зараженню при зміні погодних умов на більш вологі.

Основна шкода від хвороби проявляється у значному зниженні виходу волокна та погіршенні його фізико-механічних властивостей. Уражене волокно стає слабким, ламким та втрачає свій природний блиск.

Недорозвинені коробочки призводять до зменшення маси сирцю з одного гектара, що прямо впливає на рентабельність виробництва бавовни в господарстві.

Біполяріоз може спричинити масове опадіння листя, що призводить до дефіциту поживних речовин для розвитку коробочок. Це суттєво уповільнює дозрівання врожаю та подовжує вегетацію.

Заражене насіння, отримане з хворих рослин, втрачає свою схожість та енергію проростання, що створює ризик появи хворих проростків у наступному сезоні.

Сильне ураження полів часто вимагає списання частини площ або проведення додаткових, високовартісних обробок фунгіцидами, що підвищує собівартість продукції.

Головним заходом є дотримання сівозміни, що передбачає повернення бавовнику на те саме поле не раніше ніж через три роки. Це мінімізує накопичення спор у ґрунті.

Використання здорового, відкаліброваного та протравленого насіння є гарантією захисту сходів на початкових етапах розвитку культури.

Агротехнічні заходи з глибокої оранки ґрунту дозволяють загорнути рослинні рештки, де зимує збудник, на значну глибину, де він швидше руйнується.

Проведення вчасних обприскувань фунгіцидами системної дії при виявленні перших симптомів зупиняє подальше поширення хвороби по полю.

Своєчасне проведення розпушування міжрядь та боротьба з бур'янами, що можуть бути резерваторами інфекції, покращують загальний фітосанітарний стан посівів.