Біаторела

Життєвий цикл гриба включає утворення плодових тіл, відомих як апотеції. Вони мають вигляд темних, дискретно розкиданих наростів, що з'являються на ураженій корі в умовах високої вологості.

Грибна грибниця розростається в глибині кори, виділяючи токсини, які спричиняють відмирання клітин. Поступово міцелій проникає глибше, порушуючи нормальні фізіологічні процеси дерева.

Патоген вважається умовно-патогенним, оскільки найчастіше атакує дерева, що вже мають певні пошкодження або перебувають у стані фізіологічного стресу.

Розмноження відбувається спорами, які переносяться повітряними потоками або водою, осідаючи в тріщинах та ранах на поверхні стовбура.

Першим візуальним проявом біаторели є локальне змінення кольору кори. Вона стає бурою, зморшкуватою і поступово втрачає свою еластичність.

З часом на уражених ділянках формуються виразки, краї яких злегка підняті. Саме в центрі таких виразок можна помітити скупчення дрібних чорних плодових тіл гриба.

Хвороба часто призводить до кільцевого ураження гілок, що спричиняє їхнє швидке в'янення та подальшу загибель через відсутність надходження поживних речовин.

Листя на хворих деревах стає дрібним, передчасно втрачає колір та осипається. Це свідчить про глибоке порушення загального метаболізму рослини.

Якщо заглибитися під шар мертвої кори, можна побачити темні зони міцеліального нальоту, що свідчить про активну фазу життєдіяльності патогена.

Сприятливим середовищем для розвитку є надмірна вологість повітря та ґрунту. Часто хвороба спалахує після тривалих періодів дощової погоди.

Різкі температурні коливання, що призводять до виникнення морозобоїн, створюють ідеальні умови для зараження грибом, оскільки відкриті рани є незахищеними.

Порушення агротехніки, зокрема загущення посадок, обмежує доступ світла та повітря, що створює застій вологи на гілках і сприяє поширенню інфекції.

Механічні пошкодження, завдані під час неправильної обрізки, є критичним фактором ризику. Необроблені зрізи швидко стають осередками для розвитку біаторели.

Також сприяють хворобі шкідники кори, які роблять проколи в тканинах, через які спори патогена легше потрапляють всередину рослини.

Шкода від біаторели полягає у прогресуючому ослабленні дерева. Навіть якщо воно не гине миттєво, його продуктивність суттєво падає.

Інфекція знижує морозостійкість рослин, що може призвести до їхнього вимерзання в зимовий період, навіть при не дуже критичних температурах.

Ураження плодових культур призводить до втрати значної частини врожаю, оскільки енергія дерева витрачається не на плоди, а на боротьбу з патогеном.

Поширення хвороби в саду створює серйозну загрозу для сусідніх дерев. Без карантинних заходів весь насаджувальний масив може бути під загрозою зараження.

Естетичне пошкодження декоративних порід робить їх непридатними для використання в ландшафтному дизайні та озелененні міст.

Важливо забезпечити правильний догляд: регулярне внесення добрив та своєчасний полив допомагають деревам самостійно чинити опір інфекції.

При виявленні симптомів необхідно негайно видалити уражені гілки. Важливо захоплювати 10-15 см здорової деревини, щоб гарантовано видалити джерело гриба.

Усі місця зрізів обов'язково дезінфікують 3% розчином мідного купоросу та замазують садовою замазкою для швидкого загоєння рани.

Використання фунгіцидів під час вегетації дозволяє контролювати рівень спороношення гриба та запобігти вторинному зараженню здорових ділянок.

Систематичне очищення стовбурів від старої кори та опалого листя значно знижує кількість спор, що зимують, і зменшує ризики в наступному році.