Стеблова гниль

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді потемніння тканин біля основи стебла або у місцях механічних пошкоджень плодів. Поступово формуються водянисті, м’які плями чорного або коричневого кольору.

Типовим симптомом є швидке в’янення всієї рослини, викликане ураженням судинної системи міцелієм, що перешкоджає нормальному транспорту води та поживних речовин.

При розрізі стебла спостерігається інтенсивне побуріння деревини, що супроводжується специфічним запахом розкладання рослинних тканин. Це свідчить про глибоке проникнення інфекції в структуру стебла.

На плодах (папая, манго) виникають чорні некротичні плями, які при підвищеній вологості вкриваються характерним сірувато-чорним нальотом конідіального спороношення гриба.

У суниці ураження зачіпає кореневу шийку, що призводить до відмирання кореневої системи, пожовтіння листя та загального пригнічення куща, який легко виривається з ґрунту при найменшому зусиллі.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Botryosphaeria rhodina, який в анаморфній стадії представлений як Lasiodiplodia theobromae. Цей патоген є справжнім поліфагом, здатним уражати широкий спектр тропічних та плодових культур.

Гриб здатний тривалий час виживати в ґрунті, на рослинних рештках та в уражених тканинах багаторічних насаджень у формі пікнід та міцелію. Основне поширення відбувається за допомогою конідій, які переносяться дощем, вітром та комахами.

Специфіка біології патогену полягає в його здатності до швидкої адаптації та переході до сапротрофного харчування. Це робить його небезпечним мешканцем плантацій, здатним виживати навіть за відсутності основної культури.

Завдяки секреції широкого спектру ферментів, зокрема пектиназ, гриб руйнує міжклітинні зв’язки та клітинні стінки рослини-господаря. Це забезпечує швидке захоплення нових тканин та формування обширних некрозів.

Інфекційний процес починається з проростання спор у плівці вологи, після чого міцелій проникає через природні отвори або механічні пошкодження. Вже всередині тканин гриб пригнічує захисні біохімічні реакції рослини.

Найбільш сприятливими умовами для масового розвитку інфекції є висока вологість повітря, що перевищує 80%, та рясні опади, які сприяють розсіюванню конідій.

Температурний діапазон у межах +25…+30°C є ідеальним для стрімкого розмноження та агресивної колонізації тканин рослини патогеном Botryosphaeria rhodina.

Порушення агротехнічних норм, таких як загущені посіви, відсутність належної вентиляції в теплицях, створює мікроклімат, що максимально сприяє епіфітотійному розвитку хвороби.

Наявність будь-яких механічних пошкоджень, нанесених під час догляду, збору врожаю або шкідниками, значно підвищує ймовірність зараження рослин через відкриті рани.

Слабкий імунітет рослин, обумовлений дефіцитом мікроелементів, неправильним режимом поливу або впливом стресових чинників, робить їх легкою здобиччю для цього збудника.

Економічна шкода від хвороби проявляється у критичних втратах врожаю, особливо під час післязбирального зберігання, коли плоди буквально згнивають за декілька днів.

Масова загибель молодих рослин вимагає значних фінансових витрат на розчищення ділянок та повторну висадку культур, що негативно впливає на рентабельність виробництва.

Якість продукції суттєво знижується: плоди втрачають товарний вигляд, смакові характеристики, стають непридатними до транспортування на великі відстані та реалізації.

Виявлення вогнищ інфекції в комерційних садах і на плантаціях призводить до введення фітосанітарних обмежень, що унеможливлює збут продукції на міжнародні ринки.

Тривале виживання гриба в ґрунті створює постійну загрозу, що вимагає впровадження дорогої стратегії захисту рослин протягом кожного виробничого сезону.

Захист починається з фітосанітарного контролю посадкового матеріалу, який має бути здоровим і попередньо обробленим якісними фунгіцидними препаратами.

Важливим заходом є дотримання сівозміни, а також ретельне видалення та утилізація всіх рослинних залишків, які можуть слугувати джерелом подальшого зараження.

• Санітарна обрізка хворих частин рослин з обов'язковою дезінфекцією інструментів.
• Використання системних фунгіцидів під час критичних фаз розвитку культури.
• Забезпечення оптимального режиму провітрювання та освітлення насаджень.
• Термічна або хімічна обробка плодів безпосередньо після збору врожаю.

Боротьба зі шкідниками є частиною інтегрованої системи захисту, оскільки пошкодження, завдані комахами, є головним шляхом проникнення гриба в тканини.

Використання біопрепаратів на основі Trichoderma для обробки ґрунту допомагає обмежити розвиток патогену в прикореневій зоні та оздоровити субстрат.