Стебловий кукурудзяний метелик

Стебловий кукурудзяний метелик (лат. Ostrinia nubilalis) — це небезпечний шкідник з родини вогнівок, що завдає значної шкоди багатьом сільськогосподарським культурам.

Доросла комаха — метелик з розмахом крил до 30 мм, забарвлення варіюється від світло-жовтого до коричневого з характерним малюнком на крилах.

Гусениця має довжину до 25 мм, тіло брудно-сірого або рожевого кольору з темною смугою на спині та дрібними темними крапками на кожному сегменті.

Зимують шкідники у стадії гусениці всередині стебел рослин, що залишилися на полі після збору врожаю. Весною гусениці заляльковуються.

Повний цикл розвитку залежить від кліматичних умов: у північних регіонах розвивається одне покоління, у південних — два або навіть три.

Основним господарем є кукурудза, проте шкідник пошкоджує також сою, соняшник однорічний, коноплі посівні та озимий ріпак.

Серед овочевих культур у групі ризику знаходяться цибуля ріпчаста, кормові буряки, капуста городня та диня.

Гусениці пошкоджують усі надземні органи рослин: прогризають ходи в стеблах, пошкоджують листя, волоті та качани, що призводить до втрати врожаю.

Пошкоджені тканини стають вразливими до вторинних інфекцій, таких як фузаріоз, що суттєво знижує товарні якості та безпечність зерна.

Масове пошкодження стебел спричиняє їхнє передчасне висихання та вилягання, що ускладнює збирання врожаю механізованим способом.

Виліт метеликів першого покоління починається, коли середньодобова температура повітря стабільно перевищує +15°C, зазвичай на початку літа.

Пік активності метеликів припадає на сутінки. Вони відкладають яйця на нижній бік листків, обираючи найбільш розвинені рослини.

Розвиток гусениць триває протягом усього літа. Найбільш активне харчування спостерігається в липні та серпні, що збігається з фазами формування качанів.

Кількість поколінь прямо залежить від суми активних температур. В умовах спекотного літа чисельність шкідника зростає в геометричній прогресії.

З початком осінніх холодів гусениці переміщуються в нижню частину стебла для підготовки до зимівлі.

Первинною ознакою є поява дрібних отворів на листках, які розташовані поперечними рядами, що свідчить про пошкодження ще скрученого листка.

Наявність екскрементів на поверхні стебел у вигляді купки «тирси» біля вхідних отворів вказує на внутрішнє живлення гусениці.

Зламана волоть кукурудзи внаслідок пошкодження стебла є типовим симптомом присутності великої кількості шкідників.

При візуальному огляді початків часто можна помітити пошкодження обгорток або виїдання зерна в місцях кріплення качана до стебла.

Передчасне пожовтіння або в’янення окремих частин рослини під час активного росту також може сигналізувати про серйозне ураження.

Основою агротехнічного захисту є ретельне подрібнення та заробка в ґрунт пожнивних решток, де зосереджена переважна більшість шкідників.

Важливо дотримуватися сівозміни, що обмежує накопичення популяції шкідника на конкретному полі впродовж кількох років.

Біологічний захист з використанням трихограми є одним з найбільш екологічно безпечних методів контролю чисельності в період масового відкладання яєць.

Хімічний контроль проводиться шляхом обприскування посівів інсектицидами в період відродження гусениць, до того як вони встигнуть заглибитися в стебла.

• Використання стійких гібридів.
• Глибока оранка ґрунту.
• Застосування феромонних пасток для моніторингу.
• Інсектицидні обробки за ЕПШ.
• Знищення бур'янів-резерваторів.