Кокомікоз

Первинні симптоми виявляються на верхній поверхні листків як дрібні плями червоно-бурого або пурпурового кольору.

Поступово плями збільшуються, часто зливаючись між собою, що спричиняє передчасне відмирання та засихання значних ділянок листкової пластини.

З нижнього боку листка в місцях ураження виникають рожево-білі подушечки, що містять масу конідіальних спор гриба.

Масове ураження призводить до пожовтіння листя та його завчасного опадання, яке часто розпочинається вже у другій половині липня.

На плодах хвороба проявляється у вигляді дрібних втиснутих плям, що робить їх непридатними для реалізації та споживання.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Blumeriella jaapii, який вражає переважно листя вишні, черешні та інших кісточкових культур.

Інфекція зберігається у вигляді грибниці в опалому листі, де навесні утворюються апотеції з сумкоспорами, що ініціюють первинне зараження.

Протягом літа гриб активно розмножується за допомогою конідій, які формуються на нижній стороні листя у вигляді білих подушечок.

Життєвий цикл патогена тісно пов'язаний з вологими умовами, що дозволяють міцелію проникати всередину тканин рослини через продихи.

Зимує гриб виключно на рослинних рештках, тому видалення опалого листя є ключовим заходом для зниження інфекційного фону в саду.

Розвитку інфекції сприяє помірно тепла погода з високою вологістю повітря та частими опадами у весняно-літній період.

Оптимальні умови для проростання спор спостерігаються при температурі від +18 до +22 градусів Цельсія та тривалому зволоженні листкової поверхні.

Загущені насадження створюють сприятливий мікроклімат, що значно прискорює поширення гриба в межах одного дерева та між сусідніми насадженнями.

Тривалі періоди дощів створюють умови для інтенсивного вивільнення спор, що провокує епіфітотійний розвиток хвороби.

Нехтування агротехнічними вимогами, зокрема утриманням саду в чистоті, веде до накопичення великого обсягу патогену в ґрунті та листі.

Кокомікоз вважається однією з найнебезпечніших хвороб вишні та черешні, що призводить до значного зниження врожайності.

Передчасна втрата листя послаблює дерева, негативно впливаючи на накопичення пластичних речовин, необхідних для вдалої зимівлі.

Дерева, що втратили листя влітку, стають менш стійкими до низьких температур, що нерідко призводить до їхнього підмерзання взимку.

Порушення фізіологічних процесів призводить до того, що плоди не дозрівають належним чином, втрачають цукристість та якісні показники.

Сильне ураження протягом декількох років поспіль спричиняє поступове виснаження та загибель навіть дорослих плодових дерев.

Основним методом профілактики є збір та знищення опалого листя восени, оскільки воно є основним джерелом виживання гриба.

Ефективною є обробка дерев мідьвмісними фунгицидами рано навесні до початку фази активного росту бруньок.

У період вегетації слід застосовувати системні фунгіциди, що забезпечують тривалий захист від повторного зараження спорами.

Важливо проводити систематичну обрізку крони, щоб забезпечити кращу вентиляцію та швидке просихання листя після дощу.

• Вибір сортів з генетичною стійкістю.
• Регулярне внесення мінеральних добрив.
• Боротьба зі шкідниками, що травмують листя.