Чорнотілки (Tenebrionidae)

Ці комахи пошкоджують широкий спектр культур: зернові колосові, соняшник, кукурудзу, цукрові буряки та багато овочевих рослин. Найбільшої шкоди завдають у ранньовесняний період, коли жуки прокидаються після зимівлі та активно живляться вегетуючими частинами молодих рослин, сходами та насінням.

Біологія чорнотілок характеризується наявністю однієї генерації на рік. Зимують жуки переважно у ґрунті, під рослинними рештками або у поверхневому шарі землі. Навесні, при прогріванні ґрунту до 10–12°C, вони виходять на поверхню. Самки відкладають яйця у ґрунт, а личинки, які називаються несправжніми дротяниками, розвиваються в землі, живлячись органічними рештками, а іноді — корінням культурних рослин.

Характер пошкоджень полягає в обгризанні країв листків, перекушуванні стебел сходів біля основи, а також знищенні насіння в ґрунті до моменту проростання. В умовах посухи або при зріджених посівах шкодочинність чорнотілок зростає багаторазово, оскільки жуки можуть повністю знищити молоді паростки, що призводить до потреби пересіву полів.

Система заходів боротьби включає такі прийоми:

• Дотримання сівозміни з виключенням полів, схильних до нашесть шкідника.
• Якісний обробіток ґрунту (лущення стерні, глибока оранка), що руйнує місця зимівлі.
• Використання інсектицидної протравки насіння для захисту молодих сходів.
• Застосування приманок з додаванням інсектицидів при високій чисельності імаго.
• Знищення бур’янів, які слугують резерваціями для розмноження жуків.