Короткокрила сарана Близнюки

Тіло дорослої особини має захисне забарвлення, яке варіюється від бурого до зеленувато-сірого, що робить її майже непомітною на тлі сухої рослинності.

Самиці цього виду зазвичай більші за самців, що є типовою ознакою для представників цієї групи комах. Ротовий апарат розвинений добре і пристосований до споживання грубої рослинної їжі.

На відміну від мігруючих видів, цей шкідник веде осілий спосіб життя, обмежуючи свій ареал конкретними кормовими ділянками.

Розвиток комахи відбувається з неповним перетворенням, включаючи стадії яйця, личинки п'яти віків та імаго, що відповідає біологічним особливостям родини.

Цей вид сарани є поліфагом, що дозволяє йому живитися широким спектром культур, зокрема злаковими та бобовими рослинами, що часто зустрічаються на полях.

Найбільшої шкоди завдає пасовищам та сіножатям, де під час масового розмноження може знищити значну частину зеленої маси, погіршуючи якість корму.

Личинки та дорослі комахи мають високий рівень метаболізму, тому активно об'їдають листя, залишаючи лише грубі жилки, що призводить до зупинки росту рослин.

Крім культурних посівів, шкідник активно поїдає бур'яни, що дозволяє йому виживати на полях у періоди, коли основні культури ще не досягли фази активної вегетації.

За високої чисельності популяції сарана здатна знищити молоді сходи зернових культур, що спричиняє істотне прорідження посівів та економічні втрати.

Життєвий цикл комахи тісно пов'язаний із температурними умовами; яйця надійно перезимовують у ґрунті, де вони захищені кубишками від несприятливих факторів.

Відродження личинок зазвичай припадає на весняний період, коли середньодобова температура ґрунту стає достатньою для розвитку зародків.

Масова поява дорослих комах спостерігається у другій половині літа, коли умови для живлення та подальшого розмноження стають найбільш сприятливими.

Наприкінці літнього сезону самиці відкладають яйця у верхній шар ґрунту, готуючись до завершення свого життєвого циклу перед настанням морозів.

Зазвичай розвивається одне покоління на рік, однак за умов теплого та тривалого літа біологічні процеси можуть протікати значно інтенсивніше.

Головною ознакою ураження посівів є поява нерівномірних об'їдених країв листя, які швидко стають сухими та крихкими після пошкодження.

Присутність шкідника легко визначити за характерними стрибками комах при механічному впливі на рослини або при пересуванні по полю.

Залишки екскрементів на листі та навколо основи стебел є додатковим маркером високої активності популяції сарани на певній ділянці.

Пошкоджені рослини внаслідок втрати листової поверхні втрачають здатність до нормального фотосинтезу, що призводить до загального пригнічення їхнього розвитку.

Під час обстеження ґрунту можна виявити місця відкладання яєць, які зосереджені на ділянках з ущільненим ґрунтом або біля коріння багаторічних трав.

Основою контролю чисельності є якісна зяблева оранка, яка механічно знищує кубишки, що містяться в ґрунті, зменшуючи популяцію наступного року.

Важливим заходом є своєчасне знищення бур'янів на прилеглих територіях та межах, що обмежує кормову базу шкідника поза межами поля.

У випадках перевищення порогу економічної шкодочинності рекомендується застосування інсектицидів із системною або контактно-кишковою дією.

Моніторинг чисельності личинок дозволяє вчасно виявити вогнища та провести локальні обробки, що мінімізує використання пестицидів на всій площі.

• Використання біопрепаратів для контролю щільності популяції.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу живлення.
• Крайові обробки посівів під час виходу личинок з місць зимівлі.