Довідник · Шкідники

Капустяна міль

Капустяна міль (Plutella xylostella) є представником ряду Лускокрилі, родини Серпокрилі молі. Це дрібний метелик з розмахом крил до 17 мм, що має характерний зигзагоподібний візерунок, який добре помітний у стані спокою.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Капустяна міль

Життєвий цикл комах включає стадії яйця, гусениці, лялечки та імаго. Гусениці мають веретеноподібну форму, досягають довжини 9-12 мм і відрізняються високою рухливістю, часто опускаючись на павутинці при небезпеці.

Розвиток генерації триває залежно від погодних умов, при температурі близько 20 градусів він становить приблизно місяць. За сезон у країнах з теплим кліматом розвивається до п'яти поколінь шкідника.

Зимують лялечки в коконах, прикріплених до залишків рослин або в ґрунті. Виліт метеликів навесні часто збігається з початком вегетації ранніх хрестоцвітих культур або дикорослих видів, які слугують резерватами шкідника.

Високий коефіцієнт розмноження зумовлює швидке поширення виду на полях. Самка здатна відкладати яйця протягом двох тижнів, що забезпечує постійну наявність різних стадій розвитку шкідника на ділянці.

Шкідник пошкоджує широкий спектр сільськогосподарських рослин, серед яких капуста, ріпак озимий, соя, огірок звичайний, буряк кормовий, коноплі, ячмінь та овес. Основним об'єктом живлення залишаються родини Хрестоцвіті.

Гусениці живляться тканинами листя, виїдаючи їх з нижнього боку, залишаючи верхню шкірку цілою. Це призводить до появи наскрізних отворів та поступового скелетування листа, що знижує фотосинтетичну активність рослини.

Пошкодження точки росту у молодих рослин капусти часто призводить до того, що качан не формується зовсім. Це завдає величезних економічних збитків виробникам овочевої продукції через нетоварний вигляд врожаю.

На посівах ріпаку гусениці пошкоджують бутони, квітки та молоді стручки, що напряму впливає на кількість і якість врожаю. Пошкоджені стручки стають тонкими, а насіння в них формується неповноцінним або гине.

Навіть на культурах, які не є основними кормовими об'єктами, таких як зернові або огірки, висока чисельність гусениць може призвести до значного пошкодження листової поверхні, ослаблюючи імунітет рослин.

Заходи захисту повинні бути комплексними. Необхідно впроваджувати агротехнічні методи, зокрема глибоку оранку ґрунту восени, що сприяє загибелі лялечок, які зимують у верхніх шарах ґрунту.

Біологічний контроль включає використання препаратів на основі бактерій, які безпечні для людини та корисних комах, але ефективно вражають гусениць, викликаючи їх загибель через кілька днів після поїдання отруєної тканини.

Хімічний метод захисту застосовують у випадках, коли чисельність шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності. Важливо використовувати препарати з різними механізмами дії для уникнення виникнення резистентності.

Регулярний моніторинг полів за допомогою феромонних пасток дозволяє спрогнозувати спалахи чисельності та вчасно застосувати засоби захисту. Це дозволяє уникнути надмірного використання пестицидів.

  • Дотримання просторової ізоляції полів.
  • Знищення бур'янів-резерватів.
  • Використання біопрепаратів.
  • Інсектицидна обробка за потреби.