Фуллерів жук-довгоносик
Довідник · Шкідники

Фуллерів жук-довгоносик

Pantomorus cervinus

Фуллерів жук-довгоносик (Pantomorus cervinus) належить до ряду твердокрилих, родини довгоносиків (Curculionidae). Доросла особина має довжину приблизно 8–10 мм та сіро-коричневе забарвлення.

0 позицій

Вміст розділу

Нічого не знайдено за обраними фільтрами. Спробуйте змінити запит.

Фуллерів жук-довгоносик

Тіло комахи вкрите щільними лусочками, а характерною рисою є подовжена головотрубка та відсутність здатності до польоту, оскільки надкрила у цього виду зростаються.

Личинки шкідника безногі, кремово-білого кольору з коричневою головною капсулою, досягають у довжину близько 12 мм. Вони мешкають переважно у ґрунті, де живляться корінням рослин.

Життєвий цикл включає яйце, личинкову стадію, стадію лялечки та імаго. Розмноження відбувається партеногенетично, оскільки самці зустрічаються вкрай рідко або відсутні зовсім.

Яйця відкладаються самками в затишних місцях: під корою дерев, у тріщинах стебел або всередині скрученого листя, що значно ускладнює їх виявлення.

Цей шкідник є поліфагом і вражає широкий спектр сільськогосподарських та декоративних культур, включаючи цитрусові, виноград, картоплю, суницю та декоративні квіти.

Дорослі особини завдають основної шкоди надземній частині рослин, обгризаючи краї листя, що призводить до формування характерного зубчастого краю, який нагадує пилку.

Личинки, розвиваючись у прикореневій зоні, завдають найбільш серйозної шкоди, перегризаючи дрібні корені та пошкоджуючи кору великих коренів, що пригнічує загальний стан рослини.

Сильне ураження кореневої системи личинками призводить до порушення живлення рослини, її в'янення, пожовтіння листя і, зрештою, до можливої загибелі культури.

Економічні збитки складаються як з прямої втрати врожаю, так і зі зниження товарного вигляду плодів та садивного матеріалу, який пошкоджується під час транспортування.

Активність дорослих особин спостерігається переважно в теплі місяці, коли температурний режим сприяє їхній міграції по стеблах рослин для живлення.

Личинки присутні у ґрунті протягом усього року, проте їхнє найбільш інтенсивне живлення і ріст припадають на періоди активної вегетації рослин, коли коренева система найбільш багата на поживні речовини.

Заляльковування зазвичай відбувається у ґрунті навесні або на початку літа, після чого з ґрунту з'являються дорослі особини, готові до спарювання та відкладання яєць.

Покоління шкідника, залежно від кліматичних умов, може бути одногодичним або розтягнутим на більш тривалий термін, що ускладнює прогнозування піків зараження.

Моніторинг шкідника найбільш ефективний у ранкові або вечірні години, коли жуки піднімаються на рослини для додаткового живлення.

Основною зовнішньою ознакою є так зване «фігурне об'їдання» листя, при якому краї листкової пластини стають нерівними та порізаними.

Раптове в'янення рослин без видимих причин у надземній частині може свідчити про пошкодження кореневої системи личинками довгоносика.

При огляді кореневої грудки або ґрунту навколо рослини можна виявити білих личинок, які активно рухаються при витягуванні із субстрату.

Наявність кладок яєць у складках тканини рослин або під лусочками кори служить прямим підтвердженням присутності популяції шкідника на ділянці.

Присутність імаго на нижній стороні листя у денний час, особливо на нижніх ярусах крони, є підтвердженням активної фази зараження.

Хімічний метод боротьби включає застосування інсектицидів системної дії, які ефективно вражають імаго при живленні обробленими частинами рослин.

Важливим прийомом є використання ентомопатогенних нематод, які вносяться у ґрунт і знищують личинок у природному середовищі їхнього існування.

Агротехнічні заходи включають глибоке перекопування ґрунту навколо дерев і чагарників у період заляльковування для руйнування ґрунтових камер.

Встановлення клейових поясів на штамби дерев перешкоджає міграції дорослих жуків, що не літають, у крону, де вони живляться і відкладають яйця.

Регулярне очищення території від рослинних залишків та бур'янів позбавляє шкідника місць для укриття та відкладання яєць, знижуючи загальну чисельність популяції.