Тарантул південноруський
Hogna tarentula
Тарантул південноруський (лат. Hogna tarentula) — великий павук, що належить до родини павуків-вовків. Доросла особина сягає довжини до 30 мм.
Вміст розділу
Тарантул південноруський
Забарвлення варіюється від бурого до сірувато-рудого, що дозволяє комасі маскуватися на тлі ґрунту.
Цей павук будує вертикальні нори, в яких проводить більшу частину світлового дня, очікуючи на здобич.
Вид активний переважно вночі, коли виходить на полювання поблизу своєї нори.
Вирізняється гарним зором та швидкою реакцією на вібрації ґрунту поруч із входом до оселі.
Тарантул південноруський не живиться рослинними тканинами, тому не завдає прямої шкоди врожаю сільськогосподарських культур.
Непряма шкода полягає у знищенні корисних комах, що виконують роль природних регуляторів чисельності справжніх шкідників.
При ритті глибоких нір на грядках павук може випадково пошкоджувати кореневу систему молодих рослин або розсади.
Основна проблема для господарства пов'язана з обережністю під час польових робіт через можливий болючий укус при контакті.
Загальна загроза для великих агроценозів мінімальна, оскільки ці павуки не утворюють критичних колоній на полях.
Пік активності розпочинається з настанням стійкого весняного тепла, коли ґрунт прогрівається до 12-15 градусів.
Протягом літа дорослі павуки активно розмножуються, а молоді особини розселяються на нові ділянки.
Восени спостерігається підготовка до зими: павуки поглиблюють нори та закривають вхід паутиною.
Зимування відбувається в глибоких норах, де температура ґрунту залишається достатньою для виживання.
Весняне пробудження часто збігається з початком посівної кампанії, що зумовлює випадкові зустрічі з павуками на ділянці.
Наявність вертикальних отворів у землі є головним візуальним індикатором присутності тарантула на ділянці.
Навколо входу до нори часто можна помітити характерний «валик» із часток ґрунту, закріплений павутинням.
Вночі при підсвічуванні поверхні ґрунту ліхтарем можна помітити характерний відблиск очей павука, що чатує на здобич.
У сухий період поблизу нір часто помітні сліди свіжовикинутого ґрунту, що свідчить про ремонт житла.
Відсутність ознак павутиння між рослинами є підтвердженням того, що на ділянці живе саме павук-вовк, а не павук, що плете сіті.
Заходи боротьби зводяться до механічного руйнування нір шляхом глибокого перекопування ділянки.
Знищення високої бур'янистої рослинності позбавляє павука місць, де зручно ховатися від хижаків та сонця.
Необхідно дотримуватися техніки безпеки: працювати в рукавицях та закритому взутті, особливо на необроблених ділянках.
Застосування інсектицидів проти цього павука є недоцільним та економічно необґрунтованим через його спосіб життя.
Підтримання охайності на городі та регулярна обробка міжрядь ефективно витісняють цей вид із культурної зони.