Турун чорний

Доросла комаха сягає розмірів від 7 до 9 мм. Тіло жука має характерну овально-видовжену форму, забарвлення — від вугільно-чорного до темно-коричневого, з вираженим металевим блиском.

Передньоспинка жука дещо звужена до основи, на надкрилах чітко видно поздовжні борозенки, заповнені дрібними пунктирними крапками.

Личинки туруна мають камподеоподібну форму, вони досить рухливі, володіють розвиненими грудними ногами та потужним ротовим апаратом гризучого типу.

Цей вид надає перевагу вологим місцям існування, тому часто зустрічається в низинах, по краях полів та поблизу зрошувальних каналів.

Основну шкоду завдають як дорослі особини, так і личинки, які в процесі живлення пошкоджують різні сільськогосподарські культури.

Найбільшу небезпеку турун становить для посівів озимих та ярих зернових колосових культур, включаючи пшеницю, жито та ячмінь.

Шкідники пошкоджують насіння в ґрунті, а також вигризають молоді проростки, що призводить до зрідженості сходів та зниження густоти стояння рослин.

При масовому розмноженні туруни здатні повністю знищити посіви на окремих ділянках поля, вимагаючи негайного пересіву.

Крім зернових, вид може живитися на сходах цукрових буряків та кукурудзи, особливо в періоди затяжної холодної та вологої весни.

Турун чорний має однорічний цикл розвитку, зимують переважно дорослі жуки у поверхневому шарі ґрунту або під рослинними рештками.

Весняна активність жуків починається при прогріванні ґрунту до 8–10 градусів Цельсія, після чого починається період додаткового живлення.

Відкладання яєць відбувається навесні або на початку літа в ґрунт, після чого через 10–14 днів відроджуються личинки, що активно живляться протягом усього літа.

Друге покоління молодих жуків з'являється в кінці літнього періоду, які потім ідуть на зимівлю, забезпечуючи виживання виду в холодну пору року.

Пік шкодочинності спостерігається в ранньовесняний період, коли рослини перебувають у фазі проростання і є найбільш вразливими для пошкоджень.

Першою ознакою присутності шкідника є поява проплішин на полях відразу після появи сходів.

При огляді уражених ділянок виявляються насіння з характерними слідами пошкоджень, а також обгризені або перекушені основи стебел.

Наявність великої кількості жуків можна встановити за допомогою ґрунтових пасток (склянок, закопаних врівень із землею) у нічний час доби.

Оскільки жуки ведуть нічний спосіб життя, вдень їх можна виявити тільки під грудочками ґрунту, рослинними рештками або в тріщинах землі.

Пошкоджені сходи часто жовтіють, в'януть і швидко гинуть, що призводить до помітного зниження біологічної врожайності на ранніх етапах.

Основним агротехнічним методом боротьби є дотримання сівозміни, що виключає беззмінне вирощування зернових колосових культур.

Важливу роль відіграє якісний обробіток ґрунту, включаючи глибоку зяблеву оранку, яка руйнує місця зимівлі турунів та їхніх личинок.

Застосування інсектицидної обробки насіння перед посівом (протруювання) є найбільш ефективним способом захисту сходів від пошкоджень.

У разі високої чисельності шкідника по сходах застосовують обприскування посівів дозволеними препаратами з групи фосфорорганічних сполук або піретроїдів.

• Глибока оранка зябу;
• Своєчасна боротьба з бур'янами;
• Протруювання посівного матеріалу;
• Оптимальні строки посіву зернових.