Бджолиний вовк

Бджолиний вовк (Philanthus triangulum) — це велика риюча оса, що належить до родини пісочних ос (Crabronidae). Комаха виростає до 17 мм, має характерне жовте забарвлення з чорними смугами та дуже потужний апарат щелеп.

Цей вид ос зовні нагадує звичайну осу, проте має значно масивнішу голову та специфічні звички мисливця. Самки філанта використовують свій паралізуючий яд для полювання на медоносних бджіл.

Найчастіше ці комахи обирають для облаштування своїх колоній ділянки з легким піщаним ґрунтом, який добре прогрівається під прямими сонячними променями. Це дозволяє їм вибудовувати глибокі підземні нори.

Життєвий цикл філанта тісно пов'язаний із температурою навколишнього середовища. Оптимальними умовами для їхнього розмноження та полювання є тривала спека, під час якої вони стають найбільш агресивними.

Виявити наявність шкідника можна за характерними виходами нір у ґрунті, оточеними кучками піску. Вони часто утворюють цілі колонії, які можуть становити серйозну загрозу для господарства.

Філант завдає шкоди виключно бджільництву, полюючи на робочих бджіл у польових умовах. Самиця хапає бджолу в повітрі або на квітці, впорскує паралітичну отруту і несе свою здобич у підземне гніздо.

Кожна ячейка в гнізді заповнюється кількома паралізованими бджолами, які стають живим кормом для личинок. Це призводить до значного скорочення кількості бджіл-збиральниць на пасіці.

Велика популяція бджолиних вовків здатна значно послабити силу бджолиної сім'ї. Внаслідок цього пасіка втрачає продуктивність, збирає менше меду та гірше готується до зимового періоду.

Окрім прямого знищення бджіл, філант перериває процес запилення багатьох сільськогосподарських культур, оскільки його жертвами стають найбільш активні особини, що працюють у полі.

Шкода стає критичною, якщо поруч із пасікою розташовані значні за розміром поселення цих ос, що змушує бджіл менше вилітати з вулика через страх перед хижаком.

Перші дорослі особини з'являються в червні, коли ґрунт прогрівається достатньо для будівництва нір. Найвищий рівень активності спостерігається протягом липня та серпня, коли триває масове цвітіння медоносів.

Протягом літа самиці безперервно забезпечують свої гнізда кормом, тому саме в цей час вони завдають найбільшої шкоди бджільництву. Полювання триває до початку перших похолодань наприкінці літа.

Зимують шкідники у стадії личинки всередині кокона, захованого глибоко в підземних камерах. Це дозволяє їм успішно витримувати несприятливі погодні умови та відроджуватися наступного сезону.

Періоди негоди суттєво обмежують активність філантів, оскільки вони віддають перевагу повному сонячному освітленню для безпечного пересування та полювання.

З початком осені кількість активних особин різко скорочується, і до середини вересня колонії фактично припиняють свою діяльність до наступного року.

Основним методом боротьби є фізичне знищення колоній шляхом глибокого перекопування ґрунту на місці їхнього поселення. Це руйнує гніздові камери та знищує майбутнє потомство ос.

На невеликих ділянках можна використовувати термічну обробку або локальне застосування інсектицидів безпосередньо у входи нір, що вимагає ретельної роботи над кожним виходом.

Важливо розміщувати пасіки подалі від піщаних схилів, які є найбільш привабливими для будівництва нір філантами, оскільки це найкращий спосіб уникнути масового нашестя.

Використання пасток у період піку активності дозволяє зменшити кількість самиць, які полюють на бджіл, тим самим послабивши тиск на бджолину сім'ю.

• Глибоке перекопування місць гніздування.
• Локальне внесення інсектицидів у нори.
• Вибір місця пасіки подалі від піщаних ділянок.
• Встановлення спеціальних пасток для ос.