Лонгідориди

Коло рослин-господарів лонгідорид надзвичайно широке. Вони завдають шкоди плодовим деревам, виноградникам, ягідним культурам, особливо суниці та малині, а також овочевим та технічним культурам. Оскільки шкідник зберігається у ґрунті тривалий час, він є особливо небезпечним для багаторічних насаджень.

Життєвий цикл лонгідорид включає стадію яйця та чотири личинкові стадії, що чергуються з линьками. Вони характеризуються повільним темпом розмноження. Личинки та дорослі особини є рухливими у ґрунті, що дозволяє їм переміщуватися до здорових коренів та поширюватися на нові ділянки разом із вологою або ґрунтом.

Шкодочинність полягає не лише у безпосередньому пошкодженні кореневої системи, що викликає зупинку росту та деформацію коріння, а й у перенесенні небезпечних вірусних хвороб. Через зараження вірусами рослини стають менш стійкими до стресів, хворіють на хлороз і значно втрачають у врожайності, що часто призводить до загибелі культури.

Система захисту базується на запобіганні занесенню нематод на поле. Рекомендується:

• Використання безвірусного та сертифікованого садивного матеріалу.
• Впровадження сівозміни з культурами, які не є господарями для нематод.
• Проведення фумігації ґрунту перед закладанням багаторічних насаджень.
• Використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів.

Фітосанітарний контроль та моніторинг чисельності популяції у ґрунті є обов'язковими етапами перед початком вирощування чутливих культур. Ефективна боротьба з цими шкідниками потребує тривалої стратегії, оскільки повне викорінення нематод із ґрунту є складним завданням.