Ксифінема бразильська

Xiphinema brasiliense належить до родини Longidoridae, ряду Dorylaimida. Це ектопаразитична нематода, що має видовжене тіло та довгий стилет, яким вона проколює тканини коренів рослин.

Ці шкідники є мікроскопічними, тому їх неможливо виявити під час огляду рослин без використання спеціальних лабораторних методів мікроскопії.

Визначення виду проводиться лише фахівцями-нематологами на основі морфологічних особливостей будови головного відділу та хвостової частини тіла особини.

Нематоди вільно пересуваються у ґрунтовому середовищі, заселяючи ризосферу рослин-господарів та обираючи найбільш сприятливі зони для живлення.

Для ідентифікації наявності шкідника на полі необхідно проводити відбір проб ґрунту з наступним виділенням нематод за допомогою ворнок або центрифугування.

Xiphinema brasiliense уражує широкий спектр рослин, включаючи плодові дерева, виноградники, цитрусові та деякі види овочевих культур.

Основна шкода завдається шляхом живлення вмістом клітин кореневої системи, що призводить до виснаження рослин та появи некротичних плям.

Важливою загрозою є здатність цих нематод виступати переносниками вірусних інфекцій, які викликають незворотні зміни в розвитку та врожайності.

Пошкоджені коріння стають більш вразливими до вторинних інфекцій, зокрема грибкових патогенів, що мешкають у ґрунті, що значно погіршує стан культури.

Тривала присутність паразита на ділянці призводить до значного зниження енергії росту рослин та поступової втрати продуктивності насаджень.

Зовнішні ознаки ураження проявляються у вигляді пригнічення рослин: спостерігається пожовтіння листя, млявість та затримка у розвитку порівняно зі здоровими екземплярами.

Коренева система уражених рослин часто виглядає розгалуженою неправильно, з ознаками деформації, здуттями та відмиранням кінчиків коренів.

Характерною ознакою є нерівномірне дозрівання плодів та загальне зниження життєздатності рослин у зонах найбільшого розмноження нематод.

Рослини, що уражені Xiphinema brasiliense, значно гірше реагують на внесення добрив, оскільки пошкоджені корені не здатні поглинати елементи живлення.

Осередкове поширення шкідника призводить до утворення на полі зон із низькою врожайністю, що чітко помітно під час вегетаційного періоду.

Головним заходом боротьби є використання виключно сертифікованого садивного матеріалу, який гарантовано не містить шкідливих нематод.

Дотримання сівозміни з використанням культур, що не є господарями для даного паразита, допомагає істотно знизити чисельність популяції у ґрунті.

Метод утримання ґрунту під чистим паром дозволяє зменшити кількість шкідників за рахунок відсутності джерела живлення протягом певного часу.

Використання хімічних нематицидів при передпосадковому обробітку ґрунту дозволяє знизити рівень інфекційного фону на ділянках із високим ступенем зараження.

• Впровадження сидератів, що пригнічують нематод.
• Ретельна дезінфекція сільськогосподарського інвентарю та техніки.
• Застосування біологічних препаратів на основі корисних мікроорганізмів.