Котушки
Родина Котушки (Planorbidae) належить до класу Черевоногі молюски, ряду Легеневі равлики. Хоча ці організми здебільшого є мешканцями прісних водойм, вони можуть ставати серйозними шкідниками на зрошуваних землях, зокрема на рисових плантаціях, де створюються сприятливі умови для їхнього розмноження та поширення.
Вміст розділу
Австралорбіс
Australorbis
Бавовникова совка
Armiger
Біомфаларія
Biomphalaria
Біомфалярія александріна
Biomphalaria alexandrina
Біомфалярія гладка
Biomphalaria glabrata
Біомфалярія пфайффери
Biomphalaria pfeifferi
Булінус
Bulinus
Булінус африканський
Bulinus africanus
Булінус тропічний
Bulinus tropicus
Булінус урізаний
Bulinus truncatus
Булінус Форскаля
Bulinus forskalii
Гелізома нігріканс
Helisoma nigricans
Індопланорбис
Indoplanorbis
Індопланорбіс екзустус
Indoplanorbis exustus
Котушка
Gyraulus
Котушка
Helisoma
Котушка біла
Gyraulus albus
Котушка рогова
Planorbarius corneus
Котушка рогова
Planorbarius
Планорбаріус метідженсіс
Planorbarius metidjensis
Хребтоподібний армігер
Armiger crista
Чашечка
Ancylus
Чашечка річкова
Ancylus fluviatilis
Котушки
Об’єктами пошкодження стають переважно молоді сходи вологолюбних культур. Котушки здатні завдавати значної шкоди рисовим посівам, овочевим культурам у теплицях, а також декоративним рослинам, які вирощуються у відкритому ґрунті з надмірним рівнем вологи. Вони активно живляться молодими тканинами, що містять велику кількість води.
Біологія цих шкідників характеризується швидким життєвим циклом та високою плодючістю. Будучи гермафродитами, особини відкладають ікру на поверхні рослин або вологого ґрунту. За наявності високої вологості ембріональний розвиток відбувається стрімко, а молоді молюски швидко переходять до активного харчування та росту.
Характер пошкоджень полягає у масовому об’їданні листя, що призводить до дефоліації рослин. Внаслідок діяльності молюсків порушується процес фотосинтезу, рослини зупиняються у рості та стають сприйнятливими до патогенних мікроорганізмів. Шкідливість проявляється у зниженні врожайності та повної загибелі молодих сіянців.
Система захисту базується на контролі рівня вологості ґрунту та водного режиму на полях. Важливими заходами є:
- Регулярне осушення ділянок для створення несприятливих умов.
- Механічне знищення місць кладки яєць та самих молюсків.
- Використання спеціалізованих моллюскоцидів при високій чисельності популяції.