Конусоподібні равлики

Ці організми пошкоджують переважно рослини, що культивуються в умовах марикультури або гідропонних систем із використанням морської води. В умовах сільського господарства вони становлять загрозу для молодих паростків водоростей та інших солевитривалих культур, об’їдаючи їхні ніжні тканини, що веде до сповільнення росту та загибелі посадок.

Біологія конусоподібних равликів характеризується наявністю токсичного апарату, який вони використовують для полювання, проте їхня шкодочинність для флори полягає в механічному пошкодженні тканин. Цикл розвитку включає стадію планктонної личинки (велігера), яка після метаморфозу осідає на субстрат, що ускладнює контроль над їхньою популяцією у виробничих басейнах.

Характер пошкоджень проявляється у вигляді нерівних країв листя та стебел, а також повної дефоліації молодих пагонів. Висока щільність молюсків на квадратний метр може призвести до втрати до 30% урожаю культур, що вирощуються в прибережних зонах, а також до непрямих збитків через забруднення середовища продуктами життєдіяльності.

Заходи захисту включають фізичний контроль, наприклад, встановлення дрібнокомірчастих сіток, що запобігають потраплянню молюсків у системи культивації. Також ефективним є регулярне очищення субстратів і контроль солоності води, оскільки багато видів Conidae чутливі до різких змін складу середовища, що дозволяє знизити їхню чисельність без застосування агресивних хімікатів.