Довідник · Шкідники

Виїмчастокрилі молі

Виїмчастокрилі молі належать до родини Gelechiidae, що входить до ряду лускокрилих (Lepidoptera). Свою назву ця група отримала через особливу будову задніх крил, які мають помітний виїмчастий край.

222 позицій

Вміст розділу

Моль ялівцева Coleotechnites juniperella Монохроа сервелла Monochroa servella Монохроя Monochroa Неофакульта Neofaculta Неофризерія Neofriseria Орнативальва Ornativalva Охродія Ochrodia subdiminutella Охродія Ochrodia Очеретна міль-виїмчастокрилка Monochroa arundinetella Палумбіна Palumbina Пальцекрилка дубова Dichomeris ligulella Парастенолехія Parastenolechia Парахлебія чорноплямиста Parastenolechia nigrinotella Парахроністис Parachronistis Пасльона міль Phthorimaea ephithymella Пасльона моль Symmetrischema capsicum Пасльональна мінуюча міль Scrobipalpopsis Пексикопія Pexicopia Персикова міль-строкатка Filatima persicaella Персикова плодожерка Anarsia lineatella Південноамериканська томатна міль Phthorimaea absoluta Піщана виїмчастокрила міль Bryotropha desertella Піщана міль Xystophora psammitella Плодова міль-строкатка Recurvaria leucatella Полинова виїмчастокрила міль Scrobipalpa artemisiella Проліта Prolita Псаматохрита Psamathocrita Псаматохрита кісткова Psamathocrita osseella Псевдотельфуза Pseudotelphusa Псевдотельфуза скалелла Pseudotelphusa scalella Псорикоптера Psoricoptera Птохеуза Ptocheuusa Робінієва мінуюча міль Sinoe robiniella Рожевий бавовниковий черв'як Platyedra Рожевий бавовняний черв'як Pectinophora gossypiella Рожевий коробочковий черв'як Pectinophora Рожевий черв'як (австралійський) Pectinophora scutigera Симетрисхема Symmetrischema Синкопакма Syncopacma Синкопакма Ларсена Syncopacma larseniella Сіноє Sinoe Скробіпальпула Scrobipalpula Скробіпальпула полинова Scrobipalpula psilella Соєва мінуюча міль Aproaerema simplexella Соєва мінуюча міль Aproaerema Соняшникова виїмчастокрила міль Ptocheuusa paupella Соснова міль-пістрянка Берка Exoteleia burkei Соснова мінуюча міль Exoteleia nepheos Соснова мінуюча міль Exoteleia pinifoliella Соснова мінуюча міль Chionodes retiniella Соснова мінуюча міль Coleotechnites pinella Соснова мінуюча міль Міллера Coleotechnites milleri Соснова ниркова міль Exoteleia dodecella Софронія Sophronia Стегаста Stegasta Стенолехія Stenolechia Стомоптерикс Stomopteryx Сунична міль Monochroa fragariae Сунична моль-строкатка Anacampsis fragariella Тамариксова бахромчаста міль Ornativalva plutelliformis
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Виїмчастокрилі молі

Ці дрібні метелики ведуть переважно сутінковий спосіб життя, мають вузькі крила з довгою бахромою, що забезпечує їм чудову маскувальну здатність на поверхні рослин.

Гусениці мають розвинений ротовий апарат гризучого типу, що дозволяє їм проникати глибоко всередину тканин рослин, забезпечуючи собі захист від зовнішніх факторів.

Систематичне положення родини є досить складним через велику кількість видів, багато з яких є небезпечними вузькоспеціалізованими або поліфагними шкідниками.

Для фахівців-агрономів важливо вміти розрізняти їх за морфологічними ознаками імаго та за специфікою пошкоджень, залишених личинками на різних органах культур.

Виїмчастокрилі молі завдають серйозної шкоди широкому переліку культур, серед яких картопля, томати, зернобобові та різноманітні овочеві рослини.

Шкодочинність проявляється у поїданні внутрішніх тканин листя, стебел та плодів, що спричиняє розвиток хвороб та зниження врожайності на значні відсотки.

Особливо небезпечними є пошкодження плодів та коренеплодів, оскільки це робить продукцію нетоварною і сприяє швидкому псуванню під час тривалого зберігання.

Через прихований спосіб життя личинок, боротьба з ними ускладнена, адже більшість інсектицидів не можуть проникнути всередину мін, де ховаються гусениці.

Масове розмноження шкідника може призвести до повної втрати врожаю на полях, де не проводилися вчасні заходи з моніторингу та захисту рослин.

Початок появи шкідників припадає на весняний період, коли середньодобова температура повітря дозволяє метеликам виходити з місць зимівлі та розпочинати відкладання яєць.

Життєвий цикл комах тісно пов'язаний з температурними умовами: у теплих регіонах вони можуть давати кілька поколінь за сезон, що значно ускладнює контроль.

Літ імаго стає найбільш активним у червні-серпні, коли погодні умови сприяють швидкому розвитку всіх стадій метаморфозу — від яйця до дорослої особини.

Осінній період є критичним для переходу шкідника у фазу діапаузи, під час якої вони шукають захищені місця для виживання до наступного сезону.

У закритому ґрунті або на складах цей шкідник може розвиватися безперервно, якщо не дотримуються належні санітарно-гігієнічні вимоги.

Однією з найпомітніших ознак ураження є поява світлих плям або звивистих ходів (мін) на листках, що з часом стають коричневими та засихають.

Наявність екскрементів на поверхні плодів або стебел свідчить про активне живлення личинок всередині рослинних тканин, що є тривожним сигналом для агронома.

При сильному зараженні рослини стають в'ялими, сповільнюють ріст, а плоди можуть деформуватися або гнити прямо на полі або під час транспортування.

Помітити дорослих метеликів можна лише при огляді посівів у вечірній час, оскільки вдень вони нерухомо сидять у затінених місцях.

Системний огляд полів дозволяє виявити перші осередки розмноження молі та вчасно вжити заходів, поки чисельність шкідника не стала катастрофічною.

Боротьба з виїмчастокрилими молями базується на інтегрованому захисті, що поєднує різні методи для досягнення максимального ефекту при мінімальному хімічному навантаженні.

Агротехнічні заходи є фундаментом: знищення післяжнивних залишків, глибока оранка та дотримання просторової ізоляції від місць зберігання врожаю.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів у періоди, коли гусениці ще не встигли заглибитися в тканини рослин і є максимально вразливими.

Біологічні препарати можуть бути ефективними при регулярному застосуванні та правильному визначенні оптимальних термінів обробки з урахуванням екологічних факторів.

  • Моніторинг за допомогою феромонних пасток для визначення строків обприскування.
  • Використання стійких сортів культур, менш привабливих для шкідника.
  • Дотримання карантинних заходів при транспортуванні продукції.
  • Підтримка природних популяцій ентомофагів на полях.