Цикада Девіса

Цикада Девіса (лат. Tibicen davisi) належить до родини співочих цикад (Cicadidae). Це велика комаха з масивним тілом, яка має виразні прозорі крила з добре помітною сіткою жилок.

Дорослі особини характеризуються наявністю складного звукового апарату, за допомогою якого вони видають гучні характерні звуки, що допомагають їм знаходити партнерів.

Личинки цього виду ведуть підземний спосіб життя, де проводять більшу частину свого тривалого життєвого циклу, живлячись соками кореневої системи рослин.

Комаха має потужні передні кінцівки, адаптовані до риття в ґрунті, що дозволяє личинкам вільно пересуватися в прикореневій зоні дерев.

Побачити дорослих комах найчастіше можна на стовбурах дерев у літній період, де вони збираються для спарювання та відкладання яєць під кору.

Шкода від цикади Девіса проявляється у двох основних формах: пошкодження коріння личинками та пошкодження пагонів дорослими особинами під час відкладання яєць.

Личинки, споживаючи сік коренів, послаблюють дерево, що призводить до загального пригнічення рослини, сповільнення її росту та зниження врожайності.

Дорослі самки, використовуючи яйцеклад, роблять глибокі зазубрини в молодих гілках. Це призводить до порушення провідних шляхів дерева, через що пагони часто сохнуть і обламуються.

Пошкоджені гілки стають вразливими для проникнення патогенних грибів та бактерій, що викликають вторинні інфекційні захворювання деревини.

Сильне зараження саду може призвести до значних економічних втрат, особливо на молодих плантаціях плодових дерев, де кожен пагін є критично важливим для формування крони.

Активна фаза імаго спостерігається в літній період, коли встановлюються стійкі теплі погодні умови, необхідні для виходу комах із ґрунту.

Весь період до моменту виходу на поверхню личинки залишаються в ґрунті, де вони можуть розвиватися протягом кількох років залежно від зовнішніх умов.

Пікові періоди активності комах часто збігаються з найбільш жаркими тижнями літа, що важливо враховувати при плануванні захисних заходів.

Коротке життя дорослих особин повністю присвячене розмноженню, тому їх чисельність у повітрі різко зростає лише на обмежений проміжок часу.

Після завершення сезону активності на деревах залишаються лише сліди їхньої діяльності, які вимагають санітарної обробки восени.

Першим та найбільш очевидним симптомом присутності цикад є гучний стрекіт, який поширюється садом у сонячні дні.

Візуальний огляд гілок дозволяє виявити характерні «шрами» — ряди дрібних отворів у деревині, де самка відкладала яйця.

На поверхні ґрунту під деревами можна знайти круглі отвори, через які личинки виходили на поверхню для перетворення на імаго.

На корі дерев часто можна помітити порожні оболонки (екзувії) личинок, які залишаються після виходу дорослої комахи в період метаморфозу.

Листя на пошкоджених гілках поступово жовтіє та в'яне через порушення живлення, що є вторинною ознакою діяльності шкідника.

Заходи боротьби мають бути комплексними та спрямованими на мінімізацію шкоди від імаго та покращення здоров'я рослин.

• Видалення та спалювання гілок, на яких виявлено сліди відкладання яєць, для запобігання виходу личинок наступного року.
• Підтримання агротехнічного фону саду для швидкого відновлення рослин після пошкоджень коріння.
• Використання інсектицидів у період масового виходу імаго з ґрунту для зниження їх чисельності перед відкладанням яєць.
• Захист саду від надмірного пересихання ґрунту, що також частково стримує активність деяких стадій розвитку комахи.

Використання хімічних препаратів має бути обґрунтованим, оскільки личинки в ґрунті є надзвичайно стійкими до більшості методів контролю.