Цикада барбара

Цикада барбара Cicada barbara — представник родини співочих цикад (Cicadidae), що є досить великою комахою з довжиною тіла до 45 мм.

Комаха має темне, переважно коричневе забарвлення з характерним візерунком, що допомагає їй бути малопомітною на стовбурах дерев.

Крила цикади прозорі, міцні, з добре розвиненою мережею жилок, що забезпечує швидкий та впевнений політ у пошуках партнерів для розмноження.

Личинкова стадія проходить у ґрунті, де комаха має розвинені передні лапки, які нагадують інструменти для копання ходів.

Цей вид характеризується значною тривалістю життя, що ускладнює прогнозування чисельності популяції на конкретній ділянці.

Шкідник завдає значної шкоди виноградним лозам, молодим плодовим деревам та багатьом видам декоративних чагарників у садово-паркових зонах.

Дорослі особини висмоктують поживний сік з молодих пагонів, що призводить до деформації тканин та подальшого засихання верхівок гілок.

Личинки, що живуть у ґрунті, шкодять корінню, послаблюючи рослину та знижуючи її стійкість до несприятливих зовнішніх факторів.

Особливу небезпеку становлять масові скупчення цикад, які здатні за короткий час суттєво зменшити приріст біомаси на молодих саджанцях.

Пошкоджені місця на стовбурах часто стають «воротами» для проникнення патогенних грибів, що призводить до хвороб деревини.

Розвиток цикади барбари є багаторічним, оскільки більшу частину свого життєвого циклу комаха проводить під землею як личинка.

Активний вихід дорослих особин на поверхню припадає на літні місяці, коли встановлюється тепла та стабільна сонячна погода.

Самці видають специфічні звуки, які стають сигналом про початок сезону розмноження та активної шкодочинності на насадженнях.

Після спарювання самки відкладають яйця в кору, вибираючи для цього молоді та соковиті ділянки рослин, багаті на поживні речовини.

Вихід імаго з ґрунту часто відбувається синхронно, що зумовлює раптові спалахи чисельності на певних територіях.

Найпершою ознакою наявності шкідника на ділянці є гучне стрекотіння, яке зазвичай посилюється в полуденні години.

На гілках можна побачити сліди від яйцекладки у вигляді невеликих розривів кори або коротких борозенок, що залишають самки.

Пожовтіння та передчасне відмирання окремих пагонів, які на вигляд виглядають здоровими біля основи, свідчить про живлення імаго.

Наявність порожніх оболонок личинок на стовбурах дерев біля кореневої шийки є прямим доказом успішного завершення підземного етапу циклу.

Загальна кволість дерева, яка не пояснюється іншими хворобами, може вказувати на критичне ураження кореневої системи личинками цикад.

Боротьбу зі шкідником найкраще розпочинати з агротехнічних заходів, зокрема перекопування ґрунту в пристовбурних колах для руйнування ходів личинок.

Важливо своєчасно обрізати та спалювати сильно пошкоджені гілки, де можуть міститися кладки яєць, щоб запобігти розмноженню наступного покоління.

У разі значного ураження рекомендується використання інсектицидів, що діють системно, для знищення імаго в період їхньої активності.

Слід підтримувати належний рівень родючості ґрунту та вологозабезпечення, щоб дерева могли легше відновлюватися після пошкоджень.

• Регулярний огляд молодих саджанців у червні-липні.
• Використання пасток для відлову імаго на виноградниках.
• Залучення природних ворогів, зокрема птахів, які поїдають комах.