Гірська цикада

Гірська цикада (лат. Cicadetta montana) — це представник родини співочих цикад, що має характерний вигляд та притаманну лише цьому виду поведінку в нашому кліматі.

Доросла комаха має довжину тіла до 25 мм, темний колір із жовтуватими плямами. Крила прозорі, з чіткою мережею жилок, що забезпечує швидкий та маневрений політ під час активного сезону.

Голова має розвинений ротовий апарат у формі хоботка. Цей орган дозволяє комасі проколювати тканини рослин і споживати клітинний сік, що є основою її живлення.

Личинки мають потовщене тіло та міцні передні лапки, які пристосовані для риття ходів у ґрунті. Весь період розвитку личинки проводять під землею біля коріння дерев.

Найбільш відомою ознакою присутності цього виду є гучний стрекіт самців, який стає чутним у сонячні літні дні, коли комахи шукають партнерів для розмноження.

Цей шкідник є небезпечним для багатьох видів плодових дерев. Найчастіше від діяльності цикад страждають яблуні, груші, сливи та деякі види чагарників у садах.

Шкода завдається двома способами: живленням дорослих особин на гілках та механічним пошкодженням тканин під час відкладання яєць самками в кору молодих пагонів.

Живлення соками рослин виснажує пагони, що призводить до сповільнення росту дерева. Пошкоджені гілки втрачають тургор, стають ламкими та піддаються впливу несприятливих факторів.

Кладки яєць у корі викликають її відмирання, виділення камеді та створюють сприятливі умови для розвитку патогенних грибів, що можуть призвести до хвороби дерева.

Личинки, живучи під землею, пошкоджують коріння, що є особливо критичним для молодих саджанців, адже це безпосередньо впливає на їхнє живлення та загальний розвиток.

Життєвий цикл гірської цикади є дуже довгим і складає від 3 до 5 років, переважна більшість цього часу проходить під землею у стадії личинки, що живиться коренями.

Вихід дорослих комах на поверхню відбувається на початку літа. Період активного льоту триває протягом червня та липня, залежно від температурного режиму регіону.

У цей час спостерігається інтенсивна активність імаго, коли самці голосно стрекочуть, приваблюючи самок, що сприяє швидкому поширенню популяції на прилеглі території.

Після спарювання самиці обирають відповідні тонкі пагони для відкладання яєць. Вже за місяць з яєць виходять личинки, які відразу спрямовуються у ґрунт.

У ґрунті личинки проходять кілька вікових стадій, поступово розвиваючись до стану німфи, перед тим як знову вийти на поверхню для перетворення на дорослу особину.

Першим та найпомітнішим сигналом появи гірської цикади є характерний звук, схожий на безперервне високочастотне стрекотіння, що лунає з крон дерев.

При детальному огляді пагонів можна помітити сліди від яйцекладів — це акуратні щілинні надрізи на корі, які згодом можуть ставати місцем виділення рослинного соку або смоли.

Загальне ослаблення дерева, пожовтіння окремих гілок або передчасне опадання листя без видимих причин часто вказує на приховане пошкодження кореневої системи личинками.

Наявність слідів камедетечення (густих крапель смоли) на молодих гілках свідчить про активну роботу дорослих цикад, які пошкодили зовнішні покриви рослини.

• Різкий стрекіт у саду в червні-липні.
• Сліди механічних проколів та порізів на гілках.
• Поява камеді на місцях пошкоджень.
• Передчасне в'янення пагонів.
• Загальна депресія росту дерев.

Найважливішим етапом захисту є профілактична обрізка та утилізація пошкоджених гілок, де самки відклали яйця, що дозволяє суттєво зменшити чисельність наступного покоління.

Використання інсектицидних засобів у період масового льоту цикад допомагає знищити дорослих комах до моменту їхнього розмноження та відкладання яєць у тканини рослин.

Підтримання здоров'я дерев за допомогою збалансованого живлення та регулярного поливу дозволяє рослинам краще протистояти стресу, спричиненому діяльністю шкідника.

При великій кількості шкідників рекомендується застосовувати препарати, що мають контактну дію, обприскуючи крону в періоди найбільшої активності імаго на деревах.

Важливо також стежити за чистотою пристовбурних кіл, видаляючи бур'яни, що можуть бути проміжними місцями для живлення молодих личинок перед їх переходом на коріння дерев.