Суничний кліщ

Суничний кліщ (Phytonemus pallidus) належить до родини Tarsonemidae, ряду Acariformes. Це мікроскопічний шкідник, який практично невидимий неозброєним оком через надзвичайно малий розмір (близько 0,2 мм).

Тіло кліща має видовжену форму, напівпрозоре, забарвлене у блідо-жовтий колір. Розвиток популяції залежить від рівня вологості та стабільності температурного режиму.

Дорослі особини та личинки концентруються на молодих листках у центрі куща, уникаючи прямих сонячних променів та сухого повітря.

Цикл розвитку одного покоління складає від 10 до 20 днів, що дозволяє кліщу швидко нарощувати чисельність протягом теплого сезону.

Зимують запліднені самки в основі черешків листя, надійно захищені від низьких температур у прикореневій зоні рослин.

Основною культурою, що зазнає шкоди, є садова суниця (полуниця). Також шкідник може пошкоджувати декоративні рослини в умовах теплиць.

Кліщ висмоктує сік із молодих тканин рослин, що спричиняє серйозні порушення процесів живлення та знижує фізіологічну стійкість культури.

Пошкоджені верхівкові точки росту призводять до вираженої карликовості кущів, внаслідок чого рослини майже припиняють свій розвиток.

Заражені насадження втрачають здатність до нормальної перезимівлі, що часто призводить до їх вимерзання навіть за незначних морозів.

Шкодочинність проявляється у значному зниженні врожаю, оскільки ягоди стають дрібними, деформованими та втрачають свої товарні якості.

Активізація шкідника починається ранньою весною, як тільки температура навколишнього середовища сягає +10...+12 градусів Цельсія.

Пікові показники чисельності спостерігаються у другій половині літа, коли встановлюється висока вологість повітря та помірна температура.

Спекотна та суха погода дещо стримує розмноження, проте кліщ залишається життєздатним, перечікуючи несприятливі умови в глибині куща.

Поширення на нові території відбувається через перенесення зараженого садивного матеріалу або за допомогою інструментів під час догляду за плантацією.

Восени життєві процеси уповільнюються, і кліщі готуються до входу в стан діапаузи для успішної перезимівлі біля основи розеток.

Листя набуває специфічного оліїстого блиску, жовтіє, скручується по краях та стає зморшкуватим, що є головним симптомом зараження.

Центр куща виглядає «пригніченим», молоді листки не можуть повноцінно розгорнутися, залишаючись дрібними та деформованими.

Вкорочені черешки надають кущу вигляд приплюснутого та «забитого» шкідником, що дуже помітно при порівнянні зі здоровими рослинами.

• Маслянистий наліт на листках.
• Скручування листових пластин.
• Пригнічений ріст куща.
• Дрібні та деформовані ягоди.

Діагностика здійснюється переважно за візуальними ознаками пошкоджень, оскільки без спеціального обладнання побачити самого шкідника неможливо.

Використання виключно здорового садивного матеріалу, отриманого із перевірених розплідників, де проводиться постійний контроль якості.

Термічне знезараження розсади перед висадкою: замочування в гарячій воді (+45...+48 градусів) протягом 15 хвилин для знищення кліща.

Систематичне застосування акарицидів у ключові фази розвитку рослин (перед цвітінням та після збору врожаю) для стримування чисельності популяції.

Видалення сильно уражених кущів із подальшою утилізацією поза межами ділянки для мінімізації джерел інвазії.

Дотримання просторової ізоляції та оптимальної густоти посадки, що покращує аерацію кущів та створює умови, несприятливі для розвитку шкідника.