Пильщики (Tenthredinidae)

Шкідник завдає значної шкоди різним сільськогосподарським культурам. Особливо потерпають плодові дерева: яблуні, сливи та вишні, а також ягідники, наприклад, аґрус і смородина. Деякі види пильщиків спеціалізуються на зернових злаках, проникаючи всередину стебел, що призводить до їх вилягання та недобору врожаю. Широкий спектр рослин-господарів робить цього шкідника надзвичайно живучим.

Біологія пильщиків включає складний життєвий цикл з повним перетворенням. Личинки, які вилуплюються з яєць, дуже ненажерливі. Вони зовні схожі на гусениць метеликів, проте відрізняються кількістю черевних ніг (зазвичай їх 7-8 пар). Протягом свого розвитку личинки активно живляться тканинами рослин, після чого заглиблюються в ґрунт або ховаються в тріщинах кори для окуклення.

Характер пошкоджень залежить від виду пильщика. Деякі личинки «скелетують» листя, залишаючи лише сітку жилок, інші — прогризають ходи всередині плодів. Це призводить до передчасного опадання зав’язі, деформації плодів та послаблення імунітету самої рослини. Сильна інвазія шкідника може призвести до повної втрати врожаю протягом одного сезону, якщо вчасно не вжити заходів.

Для захисту насаджень від пильщиків застосовують інтегровану систему боротьби. Важливим етапом є профілактика: глибоке перекопування ґрунту під кронами дерев восени та ранньою весною дозволяє знищити кокони, що зимують. У період масового виходу личинок ефективно застосовуються інсектициди контактної та кишкової дії. Також варто підтримувати популяції природних ворогів, зокрема птахів та хижих комах, які допомагають контролювати кількість шкідника.

• Регулярний моніторинг стану листкового апарату.
• Струшування личинок з дерев на підстилку та їх подальше знищення.
• Видалення і спалювання пошкоджених плодів з ознаками ураження.
• Використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів або бактерій.