Пилильщики роду Hoplocampa

Пильщики роду Hoplocampa належать до ряду перетинчастокрилих, родини справжніх пильщиків (Tenthredinidae). Дорослі комахи мають невеликі розміри, зазвичай від 4 до 6 мм, та забарвлені в жовтувато-бурі або чорні кольори.

Личинки пильщика зовні нагадують гусениць, проте їх легко відрізнити за кількістю черевних ніг. У несправжніх гусениць пильщиків налічується 7–8 пар черевних ніг, тоді як у метеликів їх зазвичай не більше 5 пар.

Голова личинки добре виражена, темного кольору, а тіло має білий або жовтуватий відтінок. Дорослі особини мають пильчастий яйцеклад, за допомогою якого самка робить надрізи у тканинах рослин.

Зимують шкідники у стадії личинки у щільних коконах, розташованих у ґрунті на глибині 5–15 см. Заляльковування відбувається ранньою весною, незадовго до початку цвітіння культур.

Вихід імаго часто збігається з початком цвітіння кормової рослини, що забезпечує личинкам швидкий доступ до зав'язей. У рік розвивається лише одна генерація цього виду комах.

Основними культурами, що пошкоджуються пильщиками Hoplocampa, є зерняткові плодові дерева. Найбільш відомими є яблуневий (Hoplocampa testudinea) та грушевий (Hoplocampa brevis) пильщики.

Пошкоджуються переважно зав'язі плодів. Личинки першого віку вгризаються в молоду зав'язь, роблячи в ній звивисті ходи, а потім переходять до виїдання насіннєвої камери.

Одна личинка здатна знищити кілька зав'язей, переміщуючись з одного плоду на інший. Це призводить до масового осипання плодів у червні, що часто помилково сприймають за природне опадання.

У місцях пошкоджень на поверхні плодів утворюються характерні темні коркові плями, які з часом деформуються. Такі плоди втрачають товарний вигляд та часто стають непридатними для зберігання.

Крім прямої шкоди, через отвори у плоди можуть проникати патогенні гриби та бактерії, що спричиняють гниття та значно збільшують втрати врожаю.

Масовий виліт імаго пильщиків відбувається у період цвітіння яблунь та груш. У цей час комахи живляться нектаром та пилком, після чого приступають до відкладання яєць.

Самка відкладає яйця по одному у чашечку квітки або під шкірку зав'язі. Ембріональний розвиток триває від 7 до 15 днів залежно від температури навколишнього середовища.

Личинки з'являються у період формування зав'язей. Їхня активність триває протягом 3–4 тижнів, поки відбувається налив плодів, після чого вони йдуть у ґрунт на заляльковування.

У спекотну суху погоду розвиток личинок прискорюється, а при затяжних холодних веснах період їхньої шкодочинності може розтягуватися на весь час росту плодів.

Після завершення живлення личинки залишають плоди та зариваються у ґрунт під кроною дерева. Там вони плетуть кокон і перебувають у стані діапаузи до наступного сезону.

Першою ознакою зараження є дрібні отвори на поверхні молодих зав'язей, з яких виділяються екскременти личинок, що нагадують вологу темну тирсу.

При уважному огляді опалих зав'язей можна знайти всередині них личинок або характерні ходи в м'якоті. Пошкоджені плоди на дереві значно відстають у рості та мають деформовану форму.

Наявність дорослих особин у саду можна помітити під час цвітіння за допомогою білих клейових пасток, які приваблюють комах своїм кольором.

Раннє осипання зав'язей на початку літа є чітким індикатором високої чисельності цього шкідника, що вимагає негайних захисних заходів.

У разі масового ураження на плодах залишаються великі коркові шрами, що перетинають всю поверхню, роблячи їх легко впізнаваними при огляді.

Основним методом боротьби є обприскування дерев інсектицидами у критичні періоди: відразу після закінчення цвітіння, поки личинки не встигли заглибитися всередину зав'язей.

Ефективним агротехнічним прийомом є перекопування ґрунту у пристовбурних колах восени, що сприяє знищенню коконів шкідника, які знаходяться в ґрунті.

Регулярний збір та знищення опалих зав'язей у червні дозволяє знизити чисельність популяції наступного року, оскільки личинки залишають плоди через певний час після їх падіння.

Використання феромонних або клейових пасток допомагає вести моніторинг чисельності та своєчасно приймати рішення про проведення захисних обробок саду.

Застосування біологічних препаратів на основі ентомопатогенів також показує задовільні результати при обробках у ранкові або вечірні години, коли шкідники найбільш активні.