Апацька цикада

Апацька цикада (Diceroprocta apache) належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera) та родини співочих цикад (Cicadidae). Це комаха має досить великі розміри та характерне для свого виду забарвлення, що допомагає маскуватися на корі пустельних дерев.

Дорослі особини володіють розвиненими прозорими крилами з помітним жилкуванням. Їхнє тіло зазвичай має коричневі, зеленуваті або пісочні відтінки, що дозволяє їм зливатися з навколишнім середовищем в аридних зонах.

Самці цього виду видають гучні, специфічні звуки за допомогою спеціальних органів — тимбалів. Ці акустичні сигнали є ключовим засобом приваблення самок у період розмноження.

Життєвий цикл комахи включає стадію яйця, німфи, що розвивається в ґрунті, та дорослого імаго. Тривалість розвитку німф може становити кілька років, що є типовою стратегією виживання для представників цієї родини.

На відміну від багатьох інших шкідників, імаго апацької цикади живуть відносно недовго, їхнє головне завдання — розмноження та розселення на нові території для відкладання яєць.

Основну шкоду завдають самки в період відкладання яєць. Використовуючи свій гострий яйцеклад, вони роблять глибокі надрізи в молодих гілках дерев та чагарників для розміщення потомства.

Серед культур, які можуть постраждати від дій цих комах, виділяють різні види декоративних дерев, пустельні плодові культури та деякі види чагарників, поширені в ареалі їхнього проживання.

Пошкоджені гілки часто втрачають міцність, що призводить до їх надломів під вагою листя або при сильних поривах вітру. Це значно послаблює рослину та робить її вразливою для вторинних інфекцій.

Німфи апацької цикади проводять життя під землею, харчуючись соком коренів різних деревних та трав'янистих рослин. Це пригнічує ріст кореневої системи та загальний стан дерева.

У роки масового розмноження популяція цих цикад здатна завдати істотної естетичної та економічної шкоди, особливо в молодих насадженнях або розплідниках, де важлива цілісність кожного пагона.

Поява дорослих особин апацької цикади зазвичай приурочена до найспекотнішої пори року, коли кліматичні умови стають оптимальними для їх активності та спарювання.

У регіонах свого проживання вони проявляють максимальну активність у літні місяці, починаючи з середини літа, коли температура повітря досягає максимальних показників.

Період масового виходу імаго з ґрунту зазвичай розтягнутий у часі, що дозволяє виду забезпечувати стабільну популяцію протягом сезону.

Спостерігати шкідників можна на стовбурах і гілках дерев, де вони проводять більшу частину світлого часу доби, займаючись харчуванням і пошуком партнерів.

До осені чисельність дорослих особин різко скорочується, оскільки життєвий цикл імаго підходить до завершення після виконання репродуктивної функції.

Першою і найбільш явною ознакою присутності цикад на ділянці є гучний звук, що стрекоче, який видають самці у кронах дерев у спекотні години дня.

На гілках рослин можна виявити характерні шрами або поздовжні розщелини на корі, залишені самками при відкладанні яєць. Часто такі гілки починають жовтіти та в'янути.

При огляді ґрунту під деревами іноді можна помітити вихідні отвори, через які німфи вибиралися на поверхню для фінальної линьки у стадію дорослої комахи.

На стовбурах дерев часто залишаються порожні екзувії (скинуті шкірки личинок), які міцно прикріплюються до кори після завершення метаморфозу.

Масове опадання молодих пагонів, що мають механічні пошкодження у вигляді бороздок, також служить індикатором того, що в саду орудує цей шкідник.

Основним методом боротьби є підтримання високого рівня здоров'я рослин. Доглянуті дерева з хорошим тургором краще протистоять механічним пошкодженням.

У розплідниках рекомендується використовувати захисні сітки на молодих деревах, які запобігають доступу самок до ніжних пагонів для відкладання яєць.

Своєчасна санітарна обрізка та видалення пошкоджених гілок допомагають знизити чисельність популяції шкідника, оскільки у зрізаних частинах знаходяться яйця комах.

Хімічні інсектициди показують обмежену ефективність проти імаго, тому наголос робиться на біологічних методах та агротехнічних прийомах.

У деяких випадках застосовують методи світлового відлову або використання звукових відлякувачів, проте такі способи боротьби залишаються допоміжними і не гарантують повного знищення шкідника.