Клоп-черепашка

Клоп-черепашка Eurygaster integriceps — це представник родини щитників-черепашок, що належить до ряду Напівтвердокрилі. Комаха має впізнавану широку форму тіла, довжина якого становить близько 10–13 мм, що нагадує щит.

Колір тіла варіюється від світло-жовтого до темно-бурого, іноді з візерунками. Таке забарвлення дозволяє комасі ефективно ховатися серед рослинних залишків та на стеблах зернових культур.

Голова у черепашки невелика, а ротовий апарат пристосований до проколювання тканин рослин та висмоктування соків. Це один із найнебезпечніших шкідників колосових у лісостеповій та степовій зонах.

Розвиток шкідника включає стадію яйця, п’ять віків личинки та імаго. Личинки за зовнішнім виглядом схожі на дорослих особин, але не мають розвинених крил і значно менші за розміром.

Зимують дорослі клопи під шаром опалого листя у лісосмугах, лісах або в садах, де вони перебувають у стані діапаузи до настання стійкого весняного тепла.

Головними об'єктами живлення цього клопа є озима та яра пшениця, ячмінь, жито та овес. Втрати врожаю можуть бути колосальними через пряму дію на якість зерна.

Дорослі особини, що прилетіли навесні, пошкоджують стебла рослин під колосом. Це призводить до порушення живлення, висихання колоса та появи так званої «білоколосості».

Личинки, що вилуплюються з яєць, живляться соком зернівок, що наливаються. У слині клопа містяться специфічні ферменти, які при потраплянні в зерно руйнують структуру білків (клейковину).

Внаслідок такого пошкодження зерно втрачає свої хлібопекарські якості, стає щуплим, деформованим і непридатним для переробки на борошно високої якості.

Масове розмноження шкідника здатне знизити врожайність на 30–50% та зробити зібране зерно некласним, що призводить до значних економічних збитків для господарств.

Весняний переліт клопів із місць зимівлі на посіви зернових зазвичай розпочинається у квітні-травні, коли середньодобова температура повітря сягає 12–15 градусів.

Процес відкладання яєць триває протягом декількох тижнів. Самки розміщують яйця на нижній стороні листків злакових рослин невеликими групами по 10–20 штук.

Ембріональний розвиток триває близько двох тижнів. Поява личинок збігається з найважливішими фазами розвитку зернових — трубкуванням та колосінням пшениці.

Найбільша активність шкідника спостерігається у червні та липні, коли личинки активно живляться зерном у стадії молочної та воскової стиглості.

Після завершення циклу розвитку і збирання врожаю нове покоління імаго відлітає до місць майбутньої зимівлі, де починає готуватися до несприятливих умов осінньо-зимового періоду.

Первинною ознакою появи шкідника є наявність дорослих клопів на посівах у вранішні години, коли комахи менш активні і сидять на стеблах рослин.

Наявність яєчних кладок на листках — важливий сигнал про те, що розпочався процес розмноження і потрібно готуватися до захисних заходів.

Білі колосочки, що чітко виділяються на фоні зеленого масиву, свідчать про те, що клопи перебили судинну систему стебла, і колос припинив отримувати поживні речовини.

Пошкоджені зернівки мають характерні темні плями (місця уколів), навколо яких тканина зерна світлішає і деформується в процесі дозрівання.

Велика кількість личинок на колосі в період молочної стиглості є критичним показником, що вимагає негайного втручання фахівців із захисту рослин.

Агротехнічний контроль полягає у проведенні своєчасного збирання врожаю у максимально короткі терміни, що позбавляє клопів можливості ефективно підготуватися до зимівлі.

Глибока оранка полів після збирання зернових та знищення бур'янів суттєво зменшують чисельність шкідника в наступному сезоні за рахунок порушення умов життя.

Хімічний захист передбачає застосування інсектицидів широкого спектру дії у фази, коли чисельність личинок перевищує встановлені економічні пороги шкідливості.

Важливу роль відіграє природний ворог клопа — яйцеїд-теленомус, якого можна підселяти на посіви для регуляції популяції черепашки біологічним методом.

• Постійний моніторинг посівів з використанням пасток та сачків.
• Дотримання сівозміни з використанням стійких до вилягання сортів.
• Використання високоякісного насіннєвого матеріалу.
• Застосування інсектицидів у періоди масової появи личинок.