Цикада звичайна

Цикада звичайна (Cicadivetta tibialis) — комаха з ряду напівтвердокрилих, що належить до родини справжніх цикад. Доросла особина має масивне тіло довжиною близько 15–20 мм, яке зазвичай темного забарвлення з жовтуватими або червонуватими вкрапленнями.

Крила прозорі, мають добре розвинене жилкування, у стані спокою складаються над черевцем у вигляді даху. Голова досить широка, з великими складними очима, що забезпечують широкий огляд. Самці мають специфічний музичний апарат для приваблення самок.

Личинки ведуть прихований спосіб життя під землею, живлячись соками кореневої системи рослин. Вони мають спеціалізовані передні ноги для риття ґрунту, що робить їх надзвичайно пристосованими до тривалого перебування в землі протягом кількох років.

Цей вид надає перевагу відкритим, добре освітленим сонцем ділянкам, тому часто зустрічається в садах, виноградниках та на узліссях. Період активності дорослих цикад припадає на найспекотніші місяці літнього сезону.

Систематичне положення виду дозволяє виділити його серед інших комах за формою передніх гомілок, звідки й походить наукова назва. Імаго не є активними хижаками, а лише харчуються соками рослин, проте їхня діяльність під час відкладання яєць є небезпечною.

Найбільшої шкоди завдають самки під час відкладання яєць. Використовуючи гострий яйцеклад, вони роблять серію глибоких надрізів у корі молодих гілок, що призводить до механічного пошкодження тканин рослини.

Під удар потрапляють плодові культури, зокрема яблуні, груші, персики та виноградна лоза. Пошкоджені гілки втрачають міцність, часто в’януть або ламаються під власною вагою, що призводить до часткової втрати майбутнього врожаю.

Через отвори, зроблені яйцекладом, у дерево можуть проникати патогенні мікроорганізми, грибки та бактерії. Це провокує розвиток некрозів та інших хвороб, які значно скорочують тривалість життя дерева та послаблюють його імунітет.

Личинки, що мешкають у прикореневій зоні, висмоктують сік із коренів, що вкрай негативно позначається на загальному рості рослин. Молоді саджанці при сильному зараженні можуть призупинити ріст і навіть загинути в посушливі роки.

Економічний збиток найбільш відчутний у промислових розсадниках, де пошкодження молодих саджанців робить їх непридатними для реалізації або висаджування. Особливо вразливими є незміцнілі гілки та прищеплені саджанці.

Масовий літ дорослих особин спостерігається протягом літнього періоду, зазвичай з червня по серпень. Це час, коли цикади найбільш помітні через свої специфічні звуки, які вони видають для пошуку партнерів.

Процес відкладання яєць триває протягом усього активного періоду. Кожна самка здатна пошкодити значну кількість гілок, вибираючи для яйцекладки молоді, соковиті пагони з достатньо м'якою корою.

Життєвий цикл личинок може тривати до кількох років, протягом яких вони поступово розвиваються в ґрунті. Вихід на поверхню для перетворення на дорослу комаху зазвичай відбувається в теплу пору року.

Перетворення личинки на імаго супроводжується виходом із ґрунту та підйомом по стовбуру дерева. Після линьки доросла комаха стає активною, а на корі залишається порожня оболонка — екзувій.

Чисельність популяції може коливатися залежно від погодних умов попередніх років. Довгі теплі осені та м’які зими сприяють кращому виживанню личинок, що призводить до більшої кількості шкідників у наступному сезоні.

Характерною ознакою ураження є наявність на гілках рядків із паралельних надрізів, що нагадують сліди від пилки. У місцях пошкоджень часто спостерігається витікання соку або камеді.

Пусті шкурки личинок (екзувії), що кріпляться до стовбурів дерев, є стовідсотковим доказом того, що на ділянці розвивалася генерація цикад. Їх можна легко знайти на висоті до одного-двох метрів від землі.

Гучний «спів» самців у кронах дерев є головним акустичним сигналом присутності шкідника. Цей звук стає інтенсивнішим у найспекотніші години дня, що допомагає виявити місце локалізації колонії.

В’янення кінчиків молодих пагонів, що стаються без видимих ознак хвороб чи інших шкідників, є непрямим наслідком механічного пошкодження тканин, що перешкоджає нормальному руху соків.

Загальне пригнічення стану дерева в саду, яке не реагує на стандартні підживлення, може свідчити про підземну активність личинок, що послаблюють кореневу систему багаторічних насаджень.

Для боротьби зі шкідником найефективнішим методом є регулярна обрізка та видалення пагонів, у яких помітні сліди яйцекладки. Гілки необхідно негайно спалювати, щоб знищити яйця всередині.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів широкого спектру дії під час масового виходу дорослих особин. Однак важливо дотримуватися правил безпеки, щоб не завдати шкоди корисним комахам-запилювачам.

Сприяння природному контролю шляхом залучення птахів та природних ентомофагів допоможе зменшити чисельність цикад без надмірного використання пестицидів.

Агротехнічні заходи включають регулярне розпушування ґрунту в пристовбурних колах, що заважає личинкам нормально харчуватися та розвиватися в підземних умовах.

• Санітарне обрізання заражених гілок до виходу личинок.
• Захист молодих саджанців дрібнокомірчастою сіткою.
• Боротьба з бур'янами для обмеження місць прихованого розвитку.
• Обробка інсектицидами в період активності імаго.