Фітофтороз

Патоген формує міцелій, що проникає в тканини рослин-господарів через продихи або механічні пошкодження, поглинаючи поживні речовини з клітин.

Розмноження відбувається за допомогою зооспорангіїв, які легко переносяться вітром на великі відстані, поширюючи інфекцію по всьому полю.

У водній краплі на поверхні листа зооспори вивільняються і починають активне проростання, тому краплинна волога є ключовою для зараження.

Статевий процес патогена призводить до утворення ооспор, які мають товсту оболонку і здатні роками виживати в ґрунті, створюючи джерела інфекції.

Основними культурами, що страждають від фітофторозу, є пасльонові: картопля, томати, баклажани та перець, які можуть загинути за лічені дні.

Шкодочинність виявляється у відмиранні листкової поверхні, що припиняє фотосинтез і зупиняє розвиток бульб або формування плодів.

При інфікуванні томатів плоди стають чорними, деформуються і стають джерелом гниття для сусідніх здорових плодів у період зберігання.

Бульби картоплі, заражені фітофторою, втрачають товарний вигляд та стають непридатними для вживання через розвиток вторинних бактеріальних інфекцій.

За сприятливих для хвороби умов втрати врожаю картоплі можуть перевищувати 80%, що робить фітофтороз головною загрозою для господарства.

Фітофтороз зазвичай активізується в другій половині літа, коли температурний режим стає м'якшим, а вологість повітря підвищується.

Ідеальними умовами для розвитку є температура 15–20°C та висока вологість повітря, спричинена частими опадами або густими туманами.

Прохолодні ночі, що сприяють утворенню роси, різко прискорюють процес поширення зооспорангіїв між сусідніми рослинами на ділянці.

Перші симптоми часто з'являються після періоду затяжних дощів, які змивають спори з листя в ґрунт, де вони проникають до молодих бульб.

У теплицях розвиток патогена можливий протягом усього сезону, якщо порушується режим вентиляції та створюється надмірна вологість повітря.

Першим симптомом є поява на нижніх листках некротичних плям коричневого кольору, які мають тенденцію до швидкого поширення по всій рослині.

Зі зворотного боку листка за вологої погоди можна помітити ледь помітний білий наліт, що складається зі спороношення грибоподібного ооміцету.

Стебла рослин також вкриваються коричневими видовженими плямами, внаслідок чого вони ламаються, а вся наземна частина рослини засихає.

На плодах томатів розвиваються темно-коричневі плями, які швидко поглиблюються, перетворюючи внутрішню частину плода на гнилу масу.

На зрізі бульби картоплі, ураженої фітофторозом, видно іржаво-бурі некрози, що проникають від периферії до центру, нагадуючи мармуровий візерунок.

Профілактика включає використання сертифікованого садивного матеріалу, який не був заражений спорами фітофтори в попередньому сезоні.

Важливо забезпечити добру аерацію посадок, вчасно видаляти бур'яни та проводити підгортання картоплі для захисту бульб від інфекції з ґрунту.

У разі появи перших ознак хвороби необхідно негайно видаляти уражені частини рослин, щоб зупинити подальше поширення спор на здорові кущі.

Хімічний захист передбачає чергування фунгіцидів контактної та системної дії для запобігання виникненню резистентності у патогена.

• Дотримання сівозміни.
• Використання стійких до фітофторозу сортів.
• Обробка фунгіцидами перед початком сезону.
• Знищення залишків картоплиння після збору врожаю.