Летюча сажка ячменю

Гриб перебуває в стані спокою у формі міцелію, що локалізується в тканинах зародка насіння. Візуально визначити заражене насіння без лабораторних аналізів практично неможливо.

Життєвий цикл гриба починається під час цвітіння ячменю. Спори, що розносяться вітром, потрапляють на квітки, проростають і проникають у зав'язь, де й формується прихована інфекція.

Після посіву зараженого зерна грибниця активізується і росте разом із проростком. Вона рухається до точки росту стебла, не завдаючи видимих пошкоджень рослині до фази виходу в колос.

У період колосіння міцелій активно розростається в тканинах суцвіття, перетворюючи колос на масу чорних спор, які легко розлітаються під дією вітру.

Летюча сажка завдає значної шкоди врожаю, оскільки призводить до повної стерильності уражених колосків. Усі зернівки заміщуються чорною споровою масою.

Ознаки хвороби проявляються одночасно з викиданням колоса. Спочатку колос буває прикритий тонкою плівкою, яка швидко руйнується, вивільняючи спори.

За короткий час від колоса залишається лише оголений стрижень. Це робить пошкодження дуже помітними під час огляду посівів, що дозволяє вчасно виявити інфекційний фон.

Крім прямої втрати зерна, інфекція погіршує якість насіннєвого матеріалу, що призводить до зниження польової схожості в наступні роки.

Наявність сажки в посівах ячменю призводить до суттєвого зменшення продуктивності поля та може спричинити відмову від використання врожаю як насіння.

Найефективніший захід захисту — це обробка посівного матеріалу системними фунгіцидами перед сівбою. Це дозволяє вбити міцелій, що знаходиться всередині зародка.

Використання сортів ячменю з високим рівнем стійкості до збудника є важливою складовою стратегії захисту посівів у господарстві.

Важливо забезпечити просторову ізоляцію насінницьких посівів від виробничих, щоб запобігти переносу спор вітром під час періоду цвітіння.

Дотримання сівозміни та використання якісного насіння, перевіреного на наявність внутрішньої інфекції, значно знижує ризики поширення хвороби.

• Обов’язкове протруєння насіння якісними фунгіцидами.
• Відбір насіння лише зі здорових ділянок поля.
• Регулярний фітосанітарний моніторинг посівів ячменю.