Некроз серцевини стебла томата

Бактерія є грамнегативною паличкою, що пересувається за допомогою джгутиків та здатна тривалий час виживати у ґрунті, рослинних рештках та насінні.

Інфікування зазвичай відбувається через мікротріщини на стеблах або корінні, які виникають під час проведення агротехнічних робіт або через шкідників.

Хвороба активізується при дисбалансі поживних речовин, зокрема при перегодовуванні рослин азотними добривами, що робить тканини пухкими.

Патоген швидко розмножується в судинній системі, блокуючи рух води та поживних речовин, що призводить до загального пригнічення куща.

Хвороба найбільш небезпечна для томатів, що вирощуються в захищеному ґрунті (теплицях), де створюються умови високої вологості.

У відкритому ґрунті ураження зустрічається рідше, але може виникати за умови тривалих опадів та помірних температур повітря.

Бактеріоз може призвести до значних втрат врожаю, оскільки інфекція швидко поширюється від однієї рослини до іншої в межах однієї теплиці.

Сорні рослини з родини пасльонових можуть бути резерваторами збудника, що ускладнює повне викорінення патогену з агроценозу.

Господарська шкода полягає у вимушеному знищенні уражених рослин, зниженні якості плодів та необхідності проведення радикальної дезінфекції приміщень.

Найбільш вразливим періодом є весняно-літній сезон, коли в теплицях підтримується висока вологість та стабільно тепла температура.

Температурний режим у межах 15-25 градусів за Цельсієм є ідеальним для стрімкого розмноження та поширення бактерії Pseudomonas corrugata.

Пік активності патогену спостерігається під час масового плодоношення, коли кущі потребують інтенсивного догляду та пасинкування.

Недостатня вентиляція приміщень призводить до накопичення конденсату, який сприяє поширенню інфекції разом з краплями води.

Часті поливи шляхом дощування в закритому ґрунті значно підвищують ризик спалаху бактеріозу, тому рекомендується використовувати крапельне зрошення.

Ознаки починаються з появи коричневих поздовжніх плям на стеблах, які згодом перетворюються на некротичні ділянки.

При розрізі стебла виявляється коричнева гниль або порожнина, уражена серцевина стає пухкою, темною та ослизлою.

Рослина починає в’янути без видимих причин, при цьому листя спочатку зберігає забарвлення, а потім поступово жовтіє та засихає.

Однією з характерних ознак є масова поява додаткових повітряних коренів на стеблі, що свідчить про глибоке ураження судинної системи.

• Потемніння та відмирання серцевини стебла.
• Утворення численних додаткових коренів.
• Швидке в’янення верхівки куща.
• Зміна кольору стебла на коричневий або бурий.

Головним заходом є негайне видалення та утилізація хворих рослин за межами господарства, щоб запобігти зараженню здорових кущів.

Інструменти для обрізки слід дезінфікувати в розчинах хлоргексидину, спирту або спеціальних фунгіцидів після кожного використання на новому кущі.

Важливо збалансувати живлення, зменшити дозу азоту та збільшити частку калію для підвищення опірності стінок рослинних клітин.

Регулярне провітрювання теплиць є обов'язковим для контролю вологості та перешкоджання розвитку бактеріальної інфекції.

Профілактична обробка ґрунту біопрепаратами та дотримання сівозміни допоможуть знизити інфекційний фон у теплиці на наступні сезони.