Тілетія гладка

Тілетія гладка (Tilletia laevis) — це гриб-паразит, що належить до класу Базидіоміцетів. Він є головним збудником твердої, або смердючої сажки, яка вражає переважно посіви пшениці.

Теліоспори гриба мають кулясту або еліптичну форму, їх поверхня гладка, звідки й походить назва виду. Розмір спор коливається в межах 15-22 мкм, вони мають темне забарвлення.

Збудник зберігається у вигляді спор на насіннєвому матеріалі та в ґрунті. Вони здатні зберігати життєздатність протягом кількох років, очікуючи на умови для зараження.

Інфекційний процес починається під час проростання зерна. Спори гриба проростають одночасно з насінням, утворюючи грибницю, яка проникає в проросток і досягає точки росту.

Гриб розвивається всередині рослини непомітно, допоки не почнеться формування колоса. У цей момент грибниця повністю витісняє тканини зав'язі зернівки.

Основною культурою, яку уражує цей патоген, є пшениця. Також можливе ураження жита та деяких інших злакових трав, що знижує загальну продуктивність агроценозу.

Втрати врожаю зумовлені тим, що замість якісного зерна в колосі формуються сажкові мішечки, заповнені масою спор гриба, яка має неприємний запах.

Зерно, яке було пошкоджене, втрачає свою поживну цінність і стає непридатним для використання в харчовій промисловості, оскільки борошно набуває темного кольору та специфічного запаху.

Окрім прямої втрати ваги зерна, зараження призводить до зниження якості посівного матеріалу, що змушує аграріїв частіше оновлювати насіння.

Сильне поширення хвороби на полях призводить до суттєвого зменшення рентабельності виробництва зерна через необхідність складного очищення та знезараження врожаю.

Критичний період для зараження рослин — це фаза проростання насіння. У цей час збудник має можливість проникнути в молоді тканини до виходу першого листка.

Найкращі умови для розвитку інфекції — помірна температура ґрунту (від +5°C до +15°C) та достатня вологість, що збігається з оптимальними термінами сівби озимих.

Якщо погодні умови занадто жаркі, розвиток гриба сповільнюється, оскільки молоді сліди проростків пшениці швидко минають стадію вразливості до інфекції.

Активне поширення спор у полі відбувається під час збиральної кампанії, коли під час роботи комбайнів спори викидаються в повітря і потрапляють на ґрунт та здорове зерно.

Зберігання інфекції в ґрунті може тривати тривалий час, тому сівозміна є важливим фактором у стримуванні рівня популяції цього патогена на полях.

Зовнішні прояви хвороби стають помітними лише в період молочної стиглості зерна. Уражені рослини мають дещо змінений габітус, вони виглядають довшими і зеленішими.

Колосся таких рослин стоїть вертикально, колоски розсунуті, а замість зерна всередині можна виявити тверду сіру оболонку, заповнену чорним порошком.

Під час роздавлювання таких «мішечків» відчувається різкий запах триметиламіну, який нагадує запах зіпсованого оселедця, що є характерною ознакою твердої сажки.

Хворі рослини зазвичай мають меншу висоту стебла, іноді спостерігається надмірне кущіння, яке виглядає нетипово для здорових посівів цієї ж культури.

Під час збирання врожаю пошкоджені колоски забруднюють все навколишнє зерно чорним пилом спор, що значно ускладнює подальшу переробку та зберігання врожаю.

Основою захисту від тілетії гладкої є комплексний підхід, що включає агротехнічні заходи та обов'язкову фунгіцидну обробку насіння перед посівом.

• Протруювання насіння високоефективними фунгіцидами системної дії.
• Використання стійких до твердої сажки сортів пшениці для посіву.
• Дотримання сівозміни, що перериває цикл накопичення патогена у ґрунті.
• Очищення посівного матеріалу від домішок та механічно пошкоджених зерен.
• Своєчасне проведення сівби в оптимальні для культури строки.

Застосування протруювачів на основі діючих речовин класу триазолів дозволяє надійно захистити посіви від внутрішньої та зовнішньої інфекції на ранніх етапах розвитку.