Клястероспоріоз

Клястероспоріоз, що також відомий як дірчаста плямистість, є грибковим захворюванням, яке спричиняє патоген Stigmina carpophila. Цей фітопатоген вражає переважно кісточкові культури.

Збудник належить до класу дейтероміцетів. Його міцелій здатний зберігатися в уражених гілках, бруньках та виділеній камеді протягом тривалого часу, витримуючи зимові морози.

Життєвий цикл гриба активується навесні за умови наявності високої вологості повітря та опадів, які сприяють розсіюванню конідій патогена на здорові частини рослин.

Гриб проникає в тканини через продихи або механічні пошкодження кори, після чого починає інтенсивно розвиватися, виділяючи ферменти, що руйнують рослинні клітини.

В умовах промислового саду цей патоген є одним із найбільш небезпечних, оскільки швидко поширюється за допомогою вітру та крапель дощу в густих насадженнях.

Хвороба вражає абрикос, персик, сливу, вишню та черешню. Найбільшої шкоди патоген завдає абрикосовим садам, де може призвести до повної втрати врожаю.

Патоген пошкоджує всі органи дерева, включаючи листя, плоди, квітки та молоді пагони. Це призводить до загального виснаження дерева та зниження його продуктивності.

На плодах утворюються виразки, які роблять їх непридатними для реалізації. М’якуш навколо уражених місць зупиняється в рості, що викликає деформацію плодів.

Пошкодження гілок призводить до появи тріщин та витікання камеді. Це відкриває «ворота» для вторинних інфекцій, таких як бактеріальний рак або цитоспороз.

Сильне ураження крони призводить до передчасного опадання листя вже в середині літа, що негативно впливає на процес підготовки дерева до зимового періоду.

Розвиток інфекції починається ранньою весною, коли температура повітря встановлюється на рівні вище 10 градусів тепла, що збігається з фазою розпускання бруньок.

Весняні дощі є головним фактором стрімкого розповсюдження гриба. Волога на поверхні листя забезпечує ідеальні умови для проростання конідій та зараження рослин.

Влітку активність гриба може знижуватися в спекотні дні, проте при випаданні опадів і високій вологості розвиток хвороби продовжується протягом усього вегетаційного періоду.

Осіння пора є критичною, оскільки саме в цей час відбувається інфікування пагонів поточного року, які стають основним місцем зимівлі для грибниці.

У разі сприятливих умов патоген може дати кілька поколінь спор, що робить боротьбу з ним безперервним процесом протягом усього сезону.

Листя покривається дрібними бурими плямами з темною облямівкою. З часом уражена тканина висихає і випадає, залишаючи в листку дірки, що є головним симптомом.

На пагонах з'являються червоні або коричневі плями, які швидко перетворюються на виразки з камедетеченням, що добре помітно при візуальному огляді дерева.

Квітки чорніють і опадають, що призводить до значного зниження зав’язі. Якщо інфекція вражає зав’язь, вона зупиняється в рості та деформується.

Плоди вкриваються дрібними пурпуровими плямами, які згодом перетворюються на виразки. У глибоких ураженнях тканини плоду можуть з'являтися тріщини.

• Поява бурих плям на листкових пластинках.
• Утворення наскрізних дірок у листі.
• Камедетечення на гілках.
• Виразки на плодах та пагонах.

Першочерговим заходом є агротехнічний контроль: вирізка хворих гілок та їх спалювання, а також збирання і знищення опалого листя, де зимує збудник.

Використання фунгіцидів на основі міді є обов'язковим ранньою весною (по «голій деревині») для пригнічення спор, що перезимували на корі.

У періоди цвітіння та формування плодів необхідно застосовувати системні препарати, які ефективно стримують поширення гриба всередині рослинних тканин.

Важливо забезпечити правильне формування крони дерева для кращої вентиляції, що зменшує вологість усередині куща і перешкоджає розвитку патогена.

Профілактична обробка дерев після збору врожаю дозволяє значно зменшити запас інфекції, що залишиться в саду на наступний рік.